Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T12:30:22Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 14:30, 14 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>VitalRyabchuk: Cat-a-lot: Moving from Category:Кримське ханство to Category:Персоналії:Кримське ханство за допомогою Cat-a-lot

2022-10-11T11:37:59Z

Cat-a-lot: Moving from Category:Кримське ханство to Category:Персоналії:Кримське ханство за допомогою Cat-a-lot

Нова сторінка

{{Особа}}
'''Джан-Мамбет-бей''' ({{Lang-crh|جان ممبت}} або جان محمد<ref>{{Книга
|автор = Kolodziejczyk, D.
|заголовок = The Crimean Khanate and Poland-Lithuania: International Diplomacy on the European Periphery (15th-18th Century). A Study of Peace Treaties Followed by Annotated Documents
|посилання = https://books.google.kz/books?id=FHrTxHmegRYC&pg=PA209
|видавництво = BRILL
|рік = 2011
|серія = The Ottoman Empire and its Heritage
|pages = 209
|ISBN = 9789004191907
}}</ref>; пом. [[1776]]) — впливовий ногайський [[мурза]], активний прихильник [[Російська імперія|Російської імперії]].

== Біографія ==
Один із лідерів [[Єдисанська орда|Єдисанської орди]], що кочувала в міжріччі [[Дністер|Дністра]] та [[Південний Буг|Південного Бугу]]. На початку [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|російсько-турецької війни]] у 1769 році єдисанські, буджацькі, едичкульські та джембойлуцькі ногайці виявили бажання вийти зі складу [[Кримське ханство|Кримського ханства]] та переселитися на р. [[Кубань (річка)|Кубань]].

Російський уряд відправив своїх агентів у місця кочувань чотирьох ногайських орд. Ногайські мурзи підтримали проект переселення у Приазов'ї, у Причорномор'ї та на Кубань. В 1770 чотири ногайські орди перейшли в російське підданство і стали кочувати між Доном і Кубанню.

Джан-Мамбет-бей став одним із головних прихильником переселення у прикубанські степи. Від імені Єдисанської орди Джан Мамбет звернувся до російського [[генерал-аншеф]]а [[Панін Петро Іванович (граф)|П. Паніна]] з проханням перевести їх через [[Дон]] на Кубанський бік.

Навесні 1771 року Буджацька, Єдисанська, Єдичкульська та Джембойлуцька орди розселилися у степах Північно-Західного Кавказу. Єдисанські ногайці розташувалися по лівому березі р. Кагальник, Чубур, на правому березі р. Є[[Єя|ї]] і по р. Калали. Джан-Мамбет-бей пообіцяв [[генерал-майор]]у і начальнику Кавказької лінії Йоганну де Медему надавати військову підтримку російським військам.

Джан-Мамбет-бей сприяв зведенню царевича [[Шагін Ґерай|Шахін-Ґерая]] на кримський ханський престол. На початку 1773 року три ногайські начальники Джан Мамбет Бей, Чин Темір Бей і Абдел Керім Ефенді звернулися до генерала [[Панін Петро Іванович (граф)|П. Паніна]] із проханням про призначення калги [[Шагін Ґерай|Шахін-Ґерая]] головним начальником над усіма ногайськими ордами.

У 1774 османський султан призначив новим кримським ханом [[Девлет IV Ґерай|Девлет-Ґерая]], який за підтримку турецьких військ у березні того ж року висадився в Тамані. Девлет-Ґерай прагнув підкорити своїй владі всі ногайські орди, що переселилися в Закубання. Однак єдисанський лідер Джан-Мамбет-бей твердо дотримувався союзу з російською владою. Російське командування виділило для захисту єдисанських ногайців невеликий загін російських військ під командуванням підполковника Івана Бухвостова. Російський загін, що складався всього з півтори тисячі людей охтирських гусар, драгун і донських козаків, зустрів турецький авангард під керівництвом калги [[Шахбаз Ґерай|Шахбаз-Ґерая]] в Єдисанській орді, і, перш ніж хан [[Девлет IV Ґерай|Девлет-Ґерай]] встиг наспіти на допомогу з головними силами, розбив його на голову. [[Ногайці]], які вже починали вагатися у вірності, тепер разом з росіянами переслідували втікачів. Джан-Мамбет-бей, незважаючи на свою старість, рубав у запальності тих, які не наважувалися боротися зі своїми одновірцями.

На вимогу І. Бухвостова [[Єдисанська орда]] відкочувала ближче до розташування російських військ. Підполковник залишив для прикриття ногайців на р. Калалі невеликий козачий загін [[полковник]]а [[Платов Матвій Іванович|М. Платова]]. 3 квітня Платов був атакований 25-тисячною турецько-татарською армією під командуванням хана [[Девлет IV Ґерай|Девлет-Ґерая]]. Невдовзі на допомогу козакам прибув сам І. Бухвостов з невеликим загоном кавалерії (500 чол.), « ''в надії'', — як він доносив, — ''на випробувану хоробрість тутешнього війська''». Єдисанці за ним не пішли, навіть сам Джан-Мамбет з подивом і жалем дивився на загін, який, як він думав, скакав на свою смерть.

Загін Бухвостова раптово вдарив у тил супротивника і вніс велике сум'яття в татарському таборі. У цей час [[Платов Матвій Іванович|Матвій Платов]] з донцями зробив вилазку проти ворога. [[Девлет IV Ґерай|Девлет-Ґерай]] у паніці кинувся тікати, по дорозі він тричі намагався зупинитися, щоб зібрати свої сили для відсічі, але російські гусари та донці продовжували переслідувати ворога. [[Підполковник]] І. Бухвостов, ганяючи ворога, перейшов р. Кубань і взяв [[Слов'янськ-на-Кубані|Копил]], резиденцію кубанського [[Сераскер|сераскира]].

У тому ж 1774 року російська влада призначила ногайським [[Сераскер|сераскиром]] в Закубання [[Калга (титул)|калгу]] [[Шагін Ґерай|Шахін-Ґерая]], який користувався підтримкою [[Генерал-поручник|генерал-поручика]] [[Щербінін Євдоким Олексійович|Є. Щербініна]] та єдисанського мурзи Джан-Мамбет-бея.

У 1776 році помер ногайський лідер Джан-Мамбет-бей, який мав авторитет серед ногайських орд, що переселилися з [[Бессарабія|Бессарабії]], контролював дії ногайців і був особисто відданий російській владі. На чолі ногайців став єдисанський мурза Джаум-Аджі.

== Примітки ==
{{Reflist}}

== Література ==
* ''Алиева С. И.'' Ногайские тюрки (XV—XX вв.). — {{Б.}}, 2009. — ISBN 978-9952-448-97-9
* ''Потто А. В.'' Кавказская война (в 5-ти томах), 2007, Библиотека «Вѣхи».
[[Категорія:Померли 1776]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії:Кримське ханство]]

Джан Мамбет бей - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>VitalRyabchuk: Cat-a-lot: Moving from Category:Кримське ханство to Category:Персоналії:Кримське ханство за допомогою Cat-a-lot