Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T23:28:47Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 01:28, 15 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>V Ryabish: шаблон

2022-01-31T17:14:35Z

шаблон

Нова сторінка

{{особа}}
'''Джанібек-хан''' (д/н — [[1521]]) — [[Список кримських ханів|кримський хан]] у [[1476]]—[[1477]] роках, астраханський хан у [[1514]]—[[1521]] роках.

== Життєпис ==

=== Молоді роки ===
Походив з роду Тукатимуридів, гілки династії [[Чингізиди|Чингізидів]]. Втім через велику кількість представників цього роду до тепер точаться дискусії щодо батьків Джанібека. За однією версією був сином [[Махмуд (астраханський хан)|Махмуда]], астраханського хана, або [[Ахмат-хан|Ахмата]], хана Великої Орди. І. Вашарі, спираючись на ярлик кримського хана [[Менґлі I Ґерай|Менґлі I Ґерая]] (4 квітня 1478 — 24 березня 1479 р.), в якому той вимагав від мешканців м. [[Чуфут-Кале|Кирк-єр]] не пускати до себе синів [[Саїд-Ахмад I|Саїд-Ахмада]], припустив, що Джанібек міг бути саме його сином. При цьому розглядав Саїд-Ахмада як сина кримського володаря [[Бек-Суфі]], що походив від старшої гілки Тукатимуридів. Разом з тим Ахмат-хан в низці джерел називають Саїд-Ахмад-ханом.

Тому щодо дитинства Джанібека також існують дискусії: за одними відомостями молоді роки провів в Хаджи-Тархані (при дворі астраханського хана Махмуда), за іншими в Аккермані (Буджак) або при молдавському дворі господаря [[Петро Арон|Петра Арона]]. Близько 1472/1473 року згідно одного з листів [[Іван III Васильович|Івана III]], великого князя Московського, він «був козаком», тобто вів вільне кочове життя або мав власну орду, з якою мігрував десь в районі колишнього [[Самаро-Орельський улус|Самаро-Орельського улусу]]. На той час йменувався Джанібек-султан.

У 1474 році він просився на московську службу. Тоді Іван III запевняв Менґлі I Ґерая, що не прийняв його, оскільки він був ворогом кримського хана, а насправді дав Джанібек-султану можливість перебувати в межах Великого князівства Московського, щоб той відгодовував коней та збирав вояків і прихильників. Того ж року Джаніьек прийняв до себе Шейдака, сина померлого карачибея Мамака з роду мурз [[Ширіни|Ширінів]]. В цей час він перебрався до пониззя Дону в межі Астраханського ханства. Цей факт може свідчити про спорідненість з ханом Махмудом.

=== Кримський хан ===
Невдовзі Джанібек вирішив скористатися протистоянням братів [[Менґлі I Ґерай|Менґлі I Ґераєм]] і [[Нур-Девлет]]а задля захоплення Кримського ханства. Для попередження цьому перший відправив Довтелек-мурзу, син карачибея Емінека Ширіна, щоб той умовив великого князя Московського взяти на свою службу Джанібека.

Влітку 1475 року османські війська захопили генуезькі колонії на південному узбережжі Криму, після чого Менґлі I Ґерай визнав зверхність османського султана. Невдовзі рід Барин повстав проти карачибея Емінека Ширіна, що набув значної ваги в ханстві. Карачибей Абдаллах Барин почав перемовини з Джанібека щодо передачі тому кримського трону. Втім заколот було придушено. Після цього Емінек Ширін з османським військом рушив на Молдавію, де зазнав поразки від господаря [[Штефан III|Штефана III]], а хан Менґлі I Ґерай був розбитий військо [[Ахмат-хан|Ахмата]], хана Великої Орди, якого підбурив до війни венеціанський дож [[Андреа Вендрамін]] задля послаблення османського впливу в Причорномор'ї.

Війська Великої Орди вдерлися до Криму. В цей час Менґлі I Ґерай втік до Буджаку (в подальшому перевезено до бейлербейства Румелія), а в Солхаті і Кирк-єрі отаборився Нур-Девлет, якого підтримали османи. Проте 1476 року зазнав поразки від Ахмат-хана, який поставив на кримський трон Джанібека.

Останній невдовзі став проводити самостійну політику, відновивши союз з Великим князівством Московським (туди відправив посланця Джафер-Берди), що протирічило планам хана Великої Орди. Також уклав союз з [[Касим I|Касимом I]] (ймовірно зведеним братом), астраханським ханом, щодо спільних дій проти Ахмат-хана.

Втім вже влітку 1477 року за підтримки литовського війська Нур-Девлет повалив Джанібека, відновившись на троні. Джанібек втік до Москви.

=== Астраханський хан ===
Можливо згодом пеебрався до ногайців, з огляду нагарні їх відносини з Москвою. 1514 року за підтримки бія Алчагіра повалив брата [[Абдул-Керім]]а, захопивши [[Хаджи-Тархан]]. Того ж року виступив проти Шейх-Мухаммеда, суперника Алчагіра за владу в Ногайській Орді. За невідомих мотивів не дочекався ногайців, рушив на Шейх-Мухаммеда разом з Музаффаром, сина Ахмат-хана. Шейх-Мухаммед ледве врятувався, а його майно та улуси були захоплені. Ногайські мурзи на чолі з Алчагіром були обурені тим, що вони втратили здобич. Алчагір вимагав від Джанібека, щоб той пограбував на його користь Музаффара, але той відмовився і ногайці повернулися на Яїк.

1515 року виступив проти [[Тюменське ханство (Кавказ)|тюменського хана]] [[Хаджи-Ахмад]]а, перемігши того, пограбувавши землі уздовж річок Куми і Тереку. Поставив на трон [[Ак-Кубек]]а, що визнав зверхність Джанібека. Водночас продовжував чинити спротив намірам Алгачіра посилити свій вплив ханстві.1519 року ногайцям було завдано тяжкої поразки від казахського хана [[Хак-Назар-хан|Хак-Назара]], що поліпшило ситуацію для Джанібека. При цьому астраханський хан наказав вбити бія Шейх-Мухаммеда, що втік до Хаджи-Тархану.

Між квітнем й серпнем 1521 року хан Джанібек вірогідно загинув у бою з ногайцями на чолі із [[Саїд-Ахмад-бей|Саїд-Ахмад-беєм]]. Трон перейшов до його сина [[Хусейн-хан|Хусейна]].

== Джерела ==
* Howorth, Henry Hoyle. History of the Mongols, from the 9th to the 19th Century. Part II, division I. The so-called tartars of Russia and Central Asia. Londres: Longmans, Green and Co, 1880.
* Гулевич В. П. Малоизвестный крымский хан Джанибек (1476—1477 гг.) // Золотоордынская цивилизация. 2017. № 10. С. 315—320.

{{Правителі Астраханського ханства}}
[[Категорія:кримські хани]]
[[Категорія:астраханські хани]]
[[Категорія:Чингізиди]]

Джанібек-хан - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>V Ryabish: шаблон