Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T12:30:22Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія

Версія за 14:30, 14 листопада 2023

ua>VitalRyabchuk: Cat-a-lot: Moving from Category:Кримське ханство to Category:Персоналії:Кримське ханство за допомогою Cat-a-lot

2022-10-11T11:37:01Z

Cat-a-lot: Moving from Category:Кримське ханство to Category:Персоналії:Кримське ханство за допомогою Cat-a-lot

Нова сторінка

{{Особа}}
'''Девлет Ґерай (Гірей)''' (крым. Devlet Geray , <span lang="crh" dir="rtl" class="script-arabic script-Arab" style="font-size:125%; font-family:Harmattan,Scheherazade,Lateef,LateefGR,Alkalami,Amiri,'DejaVu Sans',FreeSerif,'Noto Naskh Arabic','Droid Arabic Naskh','Arabic Typesetting','Sakkal Majalla','Traditional Arabic','Simplified Arabic','Caribri','Segoe UI','Microsoft Sans Serif',Arial,'Times New Roman',serif,sans-serif;">دولت كراى ‎ пом. [[13 листопада]] [[1631]]) — [[Нуреддин|нуреддін]] ([[1608]]–[[1610]]) і [[калга]] ([[1610]]–[[1623]], [[1628]]–[[1631]]) [[Кримське ханство|Криму]], син нуреддіна [[Мубарек (Шакай) Ґерай|Шакая Мубарека Ґерая]], онук кримського [[Список кримських ханів|хана]] [[Девлет II Ґерай|Девлета II Ґерая]][[Джанібек Ґерай|.]]

== Біографія ==
Царевич [[Мубарек (Шакай) Ґерай|Шакай Мубарек Ґерай]] (батько Девлета), колишній [[Нуреддин|нуреддін]] у [[1584]] — [[1588|1588 роках]], у [[1588|1588 році]] змушений був залишити Крим і проживав у [[Зигія|Черкесії]], де й помер у [[1593|1593 році]]. Матір'ю Девлета Ґерая була Дур-біке, дочка черкеського князя з роду Беслені.

У [[1608]] османський султан [[Ахмед I]] призначив новим кримським ханом [[Селямет I Ґерай|Селямета I Ґерая]] ([[1608]]-[[1610]]), молодшого сина [[Девлет I Ґерай|Девлета I Ґерая]]. Селямет I Ґерай призначив калгою і нуреддіном братів [[Мехмед III Ґерай|Мехмеда Ґерая]] та [[Шахін Ґерай (калга)|Шахіна Ґерая]]. Царевичі [[Джанібек Ґерай]] та Девлет Ґерай разом зі своєю матір'ю повернулися з [[Зигія|Черкесії]] до [[Кримське ханство|Криму]]. Селямет одружився з Дур-біке та всиновив двох її синів.

У [[1608|1608 році]] брати [[Мехмед III Ґерай|Мехмед]] і Шахін Ґераї організували змову проти хана Селямета I Ґерая, який встиг розкрити цю змову. Мехмед і Шахін Ґераї втратили свої посади і втекли з Криму на Кавказ. Селямет I Ґерай призначив Джанібека Ґерая новим [[Калга|калгою]], яке молодшого брата Девлета Ґерая — [[нуреддин]]ом.

У [[1610|1610 році]] після смерті Селямета I Ґерая на вакантний кримський престол стали претендувати [[Джанібек Ґерай]] та [[Мехмед III Ґерай|Мехмед Ґерай]] . Спочатку Мехмед Ґерай захопив [[Бахчисарай]] та оголосив себе новим ханом. [[Джанібек Ґерай|Джанібек]] і Девлет Ґераї втекли зі столиці в [[Феодосія|Кафу]], під захист турецького паші. Суперники Джанібек Ґерай та Мехмед Ґерай відправили посольства до султанського двору до [[Стамбул]]а, домагаючись свого затвердження на ханському престолі. Султан [[Ахмед I]] признач новим кримським ханом Джанібека Ґерая і відправив йому на допомогу в [[Феодосія|Кафу]] турецьке військо. У тому ж [[1610]] роцф за підтримки турецького війська Джанібек здобув перемогу над своїм противником Мехмедом Ґераєм і зайняв [[Бахчисарай]], де був зведений на ханський престол. Джанібек Ґерай передав посаду калги своєму молодшому братові Девлет Ґераю.

У серпні [[1617|1617 року]] на вимогу уряду Османа хан Джанібек Ґерай, залишивши свого брата Девлета Ґерая в Криму, з 10-тисячним кримськотатарським військом переправився в [[Сіноп|Синоп]] і взяв участь в ірано-турецькій війні. У вересні [[1617|1617 року]] за наказом султана калга-султан Девлет Ґерай здійснив руйнівний похід на південні річпосполитські володіння. Кримці спустошили околиці Канева та [[Біла Церква|Білої Церкви]], а [[ногайці]] ходили під [[Львів]].

[[Літо|Влітку]] [[1618|1618 року]] Девлет Ґерай очолив новий кримський похід на південні річпосполитські володіння. Кримськотатарське військо напало на річпосполитський табір під [[Кам'янець-Подільський|Кам'янцем]], але було відбито. Натомість окремі татарські та ногайські загони розорили околиці Вінниці, Бара, [[Тернопіль|Тарнополя]], Синявця, [[Дубно]] та [[Львів|Львова]].

У [[1620|1620 році]] хан [[Джанібек Ґерай]] відправив у новий похід на Річ Посполиту військо під проводом Девлета Ґерая та Кантемір-мурзи. Кримці та [[ногайці]] спустошили [[Поділля]] та [[Брацлавщина|Брацлавщину]]. Похід завершився розгромом річпосполитського війська під командуванням великого гетьмана коронного [[Станіслав Жолкевський|Станіслава Жолкевського]] [[Цецорська битва (1620)|битві під Цецорою]] в [[Молдавське князівство|Молдавії]]. Кримські татари отримали багату здобич та знатних бранців, яких пізніше було звільнено за великий викуп.

Наступного [[1621|1621 року]] калга Девлет Ґерай брав участь у великому поході Джанібека Ґерая на південні річпосполитські володіння. Кримська армія з'єдналася з турецькою та брала участь у битві з польсько-козацьким військом під [[Хотин]]ом. [[Битва під Хотином (1621)|Хотинська битва]] закінчилася поразкою турецько-кримської армії, яка зазнала великих втрат убитими та пораненими.

Навесні [[1623]] року новий турецький султан [[Мустафа I]] ([[1622]]-[[1623]]) відсторонив від влади Джанібека Ґерая і призначив новим кримським ханом [[Мехмед III Ґерай|Мехмеда III Ґерая]]. Колишній хан Джанібек Ґерай разом із калгою Девлетом Ґераєм пішов у турецькі володіння.

Навесні [[1624]] року османський султан [[Мурад IV]] ([[1623]]-[[1640]]) оголосив про скинення хана [[Мехмед III Ґерай|Мехмеда III Ґерая]] і повернення ханського престолу [[Джанібек Ґерай|Джанібеку Ґераю]]. Джанібек зі своїм братом Девлетом Ґераєм у супроводі турецького війська висадився у [[Феодосія|Кафе]]. Проте Мехмед III Ґерай і калга [[Шахін Ґерай (калга)|Шахін Ґерай]] зібрали кримськотатарські сили та відмовилися виконувати султанський наказ. У битві під [[Білогірськ|Карасубазаром]] кримці розгромили турецьке військо і захопили фортецю [[Феодосія|Кафу]]. Джанібек та Девлет Ґераї із залишками турецьких сил втекли на кораблях до [[Варна|Варни]].

У червні [[1628|1628 року]] турецький уряд вдруге оголосив новим кримським ханом Джанібека Ґерая. [[21 червня]] Джанібек Ґерай і колишній калга Девлет Ґерай з великим турецьким військом висадився в Кафе, обложеній ханом Мехмедом III Ґераєм та калгою Шахін Ґераєм. Кримськотатарські мурзи зі своїми загонами зрадили Мехмеду III і перейшли на бік Джанібека. Джанібек Ґерай на чолі турецько-татарської армії виступив із Кафи і зайняв [[Бахчисарай]], де вдруге зайняв ханський престол. Девлет Ґерай був повторно призначений калгою. Мехмед і Шахін Ґераї, втративши підтримку кримської знаті та втекли до [[Запорозька Січ|Запоріжжя]]. Запорізькі козаки обіцяли надати їм свою військову допомогу у боротьбі за повернення влади у [[Кримське ханство|Кримському ханстві]]. Восени [[1628]] року і навесні [[1629|1629 року]] калга Девлет Ґерай брав участь у відбитті двох військових походів Мехмеда та Шахіна Ґераїв на чолі запорізьких козаків та ногайців на [[Кримське ханство]].

Восени [[1629|1629 року]] [[калга]] Девлет Ґерай зробив великий набіг на південні володіння [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. З'єднавшись з [[Білгородська орда|буджацькою ордою]] під командуванням [[Кан-Темир|Кантемір-мурзи]], Девлет Ґерай спочатку рушив до [[Молдавське князівство|Молдови]], а звідти раптово вторгся на [[Поділля]] та [[Галичина|Галичину]]. Кримці та [[ногайці]] почали руйнувати прилеглі містечка та селища, вбиваючи та полонивши місцеве населення. Великий коронний стражник [[Стефан Хмелецький]] із коронними хоругвами та реєстровий гетьман [[Грицько Чорний|Григорій Чорний]] із козацькими полками знищували окремі кримські та ногайські загони, що розсіялися для пограбування та захоплення бранців. У битві під Бурштином жовніри та українські козаки вщент розбили головний семитисячний кримськотатарський «загін» під керівництвом сина [[Кан-Темир]]а. Переможці перебили більшість кримців та звільнили десять тисяч бранців. У цьому невдалому поході кримські татари та ногайці втратили вбитими та полоненими до п'ятнадцяти тисяч людей. Серед убитих знаходився син [[Кан-Темир]]а, а в полон потрапив царевич [[Іслям III Ґерай|Іслам Ґерай]]. У січні [[1630|1630 року]] кримські татари повернулися до Криму, не привівши із собою жодного бранця.

У листопаді [[1631]] калга Девлет Ґерай помер, не залишивши після себе спадкоємців. Новим калгою був призначений колишній нуреддін [[Азамат Ґерай|Азамат Герай]] ([[1631]]-[[1632]]), син кримського хана [[Селямет I Ґерай|Селямета I Ґерая]] ([[1608]]-[[1610]]).

== Література ==
* ''Новосельский А. А.'' Борьба Московского государства с татарами в 17 веке. — {{М.}}—{{Л.}}: Издательство Академии наук СССР, 1948.
* ''Гайворонский Олекса''. Повелители двух материков. — Т. 2. — {{К.}}—Бахчисарай, 2009. — ISBN 9789662260038

[[Категорія:Померли 1631]]
[[Категорія:Померли 13 листопада]]
[[Категорія:Персоналії:Кримське ханство]]
[[Категорія:Ґераї]]

Девлет Ґерай (калга) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>VitalRyabchuk: Cat-a-lot: Moving from Category:Кримське ханство to Category:Персоналії:Кримське ханство за допомогою Cat-a-lot