Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T12:25:39Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 14:25, 14 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>ДмитрОст в 05:17, 20 березня 2023

2023-03-20T05:17:16Z

Нова сторінка

{{пам'ятка}}

'''Греко-скіфське городище «Чайка»''' (північно-західна околиця м. [[Євпаторія]]) засноване близько середини [[IV століття до н. е.]] [[Херсонес Таврійський|Херсонесом]]. Воно являло собою укріплене поселення і було одним з [[форпост]]ів хори (сільськогосподарської території) Херсонеса. У середині [[II ст. до н. е.]] захоплене [[Скіфи|скіфами]] і проіснувало до середини [[I ст.|I ст. н. е.]] Дослідження проводяться з [[1959]] року. Городище «Чайка» — [[Пам'ятка археології|пам'ятка національного значення]].

== Історія дослідження ==
Греко-скіфське городище «Чайка» було відкрите, коли під час роботи на піщаному кар'єрі був виявлений грецький квадр — частина Північно-Східної вежі.
Знаходиться біля селища [[Заозерне (смт)|Заозерне]], 7 км на південний захід від міста [[Євпаторія]], біля табору «Променистий», алея Дружби, 23<ref>{{Cite web |url=http://virtual.crimea.ua/ru/sightseeing/crimea/sightseeing/all/full/236.html |title=ГРЕКО-СКИФСКОЕ ГОРОДИЩЕ «ЧАЙКА»/ virtual.crimea.ua |accessdate=7 липня 2015 |archive-date=8 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150708193626/http://virtual.crimea.ua/ru/sightseeing/crimea/sightseeing/all/full/236.html }}</ref>.

Основні знахідки виставлені в [[Євпаторійській краєзнавчий музей|Євпаторійському краєзнавчому музеї]]. Дослідження городища були розпочаті у 1959 році під керівництвом О. М. Карасьова та І. В. Яценко, і з 1963 року стали стаціонарними і щорічними. З 1967 року працює Кримська археологічна експедиція Історичного факультету [[МДУ]]. Її керівництво з 1987 року здійснювала О. О. Попова. З 2008 року начальником експедиції є Т. В. Єгорова<ref>[http://www.nkj.ru/news/24968/ Археологи подводят итоги сезона на городище «Чайка»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150708164312/http://www.nkj.ru/news/24968/ |date=8 липня 2015 }} «Наука и жизнь»</ref>.

== Археологічні особливості ==
Виділяють три етапи розвитку городища<ref name="ReferenceA">Егорова Т. В. Новая раннеэллинистическая усадьба на городище «Чайка» и ее место в структуре поселения. // Stratum plus. «Война и мир» на берегах Понта Эвксинского. — № 3. — СПб, Кишинёв, Одесса, Бухарест. 2014. — С. 303—323.</ref>:
* Грецький (сер. IV — сер. II ст. до н. е.)
* Пізньоскіфський (кінець II ст. до н. е. — сер. I ст. н. е.)
* Племена [[Салтівська культура|Салтівської культури]] (VIII — Х ст. н. е.)

=== Грецький етап ===
[[Файл:Evpat Zaozerne Chayka site-2.jpg|міні|Загальна панорама городища]]

==== Перший період ====
Городище «Чайка» (назва умовна) імовірно виникає в середині IV століття до н. е. Будучи хорою Херсонесу, воно було побудоване в типовій грецькій манері. Площа городища на першому етапі його розвитку становить 5 тис. м² (100 х 50 м). Городище обмежене оборонними стінами з квадрів із вежами по кутах і додатковою вежею посередині східної стіни. В'їзд в городище був у західній стіні. Можлива наявність в'їзду в північній стіні, пізніше забудованого. Внутрішня забудова городища здійснювалася з сирцевої цегли на кам'яному цоколі.

На ранньому етапі свого розвитку (сер IV—III до н. е.) «Чайка», мабуть, була пунктом звезення харчів з рівнини для подальшого переправлення по морю у Херсонес. Це підтверджується наявністю 2 рядів підвальних приміщень — складів вздовж східної оборонної стіни.

==== Другий період ====
[[Файл:Evpat Zaozerne Chayka site-4.jpg|міні|Деякі рештки городища]]
У III столітті до н. е. відбувається сильна пожежа, можливо викликана скіфськими набігами. Городище втрачає військово-оборонний характер, а на його території виникають окремі садиби різного господарського призначення<ref name="ReferenceA"/>.
* Садиба № 1 (будівля III століття до н. е.) — на думку І. В. Яценко, ця будівля належала людині, пов'язаній з [[каменяр]]ською справою.
* Садиба № 2 (1 — 2 чверть III століття) — мабуть була пов'язана з [[виноробство]]м: в садибі знайдено кам'яний майданчик з бортиками, де чавили виноград, а також приміщення з [[піфос]]ами — грецькими судинами для вина.
* Садиба № 3 — пов'язана з виготовленням сирцевої цегли, склад якої знайдений у підвалі цієї садиби.
* Садиба № 4 — виявлені залишки печей, кам'яний тарапан, зернотертки, на думку Т. В. Єгорової, садиба могла бути двоповерховою<ref>[http://www.nkj.ru/news/24542/ Под Евпаторией исследовали новую античную усадьбу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150708164753/http://www.nkj.ru/news/24542/ |date=8 липня 2015 }} «Наука и жизнь»</ref>.

=== Пізньоскіфський етап ===
В кінці II століття до н. е. греки залишають городище. На їх місце приходять пізні скіфи.

Виникає досить велике поселення. Споруди — з «рваної цегли», без прямих кутів. Головна вулиця була вимощена каменем. На неї виходять невеликі приміщення, можливо, торговельні лавочки. Неподалік від городища з'являється некрополь.

Чи не пізніше середини I ст. до н. е. скіфи йдуть, з невідомих причин (немає слідів ні пожеж, ні набігів). Після відходу пізніх скіфів життя завмирає. У шарах III—IV століття н. е. археологічний матеріал трапляється дуже рідко і починає простежуватися чітко лише в V—VII століттях.

=== Салтівсько-Маяцька культура ===
VIII століття в історії городища пов'язане з Салтівською культурою.

Простежується використання характерної «ялинки» в кладці стін. Основні знахідки — поливна то гончарна кераміка з хвилястою лінією як орнаментом.

== Знахідки ==
* Рельєф — бенкет [[Геракл]]а
* Малий рельєф [[Геракл]].
* Маленький вівтар.
* Жіноча статуетка (імовірно [[Деметра|Деметри]]).
* Теракотове зображення [[Афродіта|Афродіти]]
* [[Афродіта]] Анадиомена
* Статуетка [[амазонки]] із [[Латунь|латуні]]
* численна кераміка.

== Література ==
* Попова О. О. Рельеф с городища Чайка. — Советская археология, 1974 г., № 4, с. 222—230.
* Коляков С. М. Амфоры городища «Чайка»: применение метода пересчёта в условно-целые сосуды при исследовании керамического комплекса. — «Математические методы в исследованиях по социально-экономической истории», М., 1975 г., с. 237—260.
* Яценко И. В. Раскопки скифского поселения в Евпатории- «Археологические открытия 1974 г.», М., 1975 г., с. 379—381.
* Карасёв А. Н. Раскопки городища Чайка в Евпатории. — «Археологические открытия 1966 г.», М., 1967 г., с. 215—218.
* Шульц П. Н. Скифское изваяние, найденное на городище «Чайка». — «Античная история и культура Средиземноморья и Причерноморья», Лг., 1968 г., с. 324—331.
* [http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/biblam/kerkinitida.html Література] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081120013655/http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/biblam/kerkinitida.html |date=20 листопада 2008 }}
* [https://web.archive.org/web/20100611182518/http://evpatoriya-history.info/history/begin/chayka.php Городище «Чайка». Сельскохозяйственная фактория Керкинитиды]
* Археологические исследования в Крыму. 1994 год. Сб. научн. ст. — Симферополь: СОНАТ, 1997.
* Археология Северо-Западного крыма. — Симферополь, 2004.
* Кутайсов В. А. Крекинитида. — Симферополь: Таврия, 1992. — 192 с., ил. — (Археологические памятники Крыма).
* Население и культура Крыма в первые века н.э. — К.: Наукова думка, 1983.
* Голованевский М. В. В глубь веков: [Раскопки городища «Чайка»] // Евпаторийская здравница. 12.09.1978 г.
* Медведева Л. Сюрпризы «Чайки» // Евпаторийская здравница. 15.10.1977г.

== Примітки ==
{{Портал|Крим}}{{commonscat|Archeological site "Chayka"}}{{references}}

== Див. також ==
* [[Керкінітида]]

{{Бібліоінформація}}
{{Давньогрецькі колонії Північного Причорномор'я}}

[[Категорія:Історія Євпаторії]]
[[Категорія:Античні поселення Криму]]
[[Категорія:Херсонес]]
[[Категорія:Городища Криму]]

Греко-скіфське городище «Чайка» - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>ДмитрОст в 05:17, 20 березня 2023