Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-12T12:58:51Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія

Версія за 14:58, 12 листопада 2023

ua>GagogaSus в 23:37, 21 серпня 2023

2023-08-21T23:37:44Z

Нова сторінка

{{Кирилиця
|Заголовок=Літера В
|Зображення=[[Файл:Cyrillic_letter_Ve.png]]
}}
'''В''' («ве») — [[літера]] кириличної абетки. Є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі.

== Історія ==
За формою накреслення це видозмінений варіант літери [[Файл:Early Cyrillic letter Viedi.png|30пкс]] («віди») [[Кирилиця#Рання кирилиця|старослов'янської кириличної абетки]], що походить від грецького β («[[бета (літера)|бета]]», у [[середньогрецька мова|середньогрецькому]] читанні — «віта»). Назва, очевидно, походить від староцерковнослов'янського ''вѣдѣ'' («я знаю», «я знав»), яке являє собою застиглу архаїчну форму [[перфект]]а дієслова ''вѣсти'' — пор. {{lang-el|οἶδα}}, [[Давньоіндійська мова|дав.-інд.]] ''vḗda'', [[авестійська мова|авест.]] ''vaēda'', {{lang-got|wait}}<ref>{{ЕСУМ1}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://enc-dic.com/fasmer/Vedat-2428/ |title=Ведать // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973 |accessdate=19 грудня 2016 |archive-date=10 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170910064116/http://enc-dic.com/fasmer/Vedat-2428 }}</ref>.

У [[глаголиця|глаголиці]] має накреслення [[Файл:Glagoljica_Vedi.svg|22px]]. Числове значення у [[Старослов'янська система числення|кириличній цифірі]] — [[2 (число)|2]] ('''в̃'''), у глаголичній — 3.

Різна вимова латинського [[B (латиниця)|B]] і слов'янського '''В''' зумовлена тим, що [[латинська абетка]] виникла на основі грецької близько VI ст. до н. е., коли [[бета (літера)|Β]] означала звук [b], а в період створення слов'янської кириличної абетки в IX ст. н. е. греки вимовляли [[бета (літера)|Β]] як [v] («віта»).

У давньоруській і староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма ([[устав (письмо)|устав]], [[півустав]], [[скоропис]]) «В» вживалося у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У 16 столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

== Використання ==
В — третя літера [[українська абетка|української]] абетки. У сучасній українській мові цією літерою позначають переважно [[губно-зубний апроксимант]] [ʋ], який, на відміну від [[Російська мова|російської мови]], не співвідноситься з губно-зубним [f], а на початку слова перед приголосним, після голосного та в кінці слова переходить у дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант [[Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант|[w]]] (''він ўзяў, вона ўзяла, воўк''). Інші [[алофон]]и — [β], [v], [ⱱ̟] / [ⱳ], [ⱱ].

Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «третій»: ложа «В», пункт «В» розділу 2. При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 4-В клас, будинок 8-В тощо

== Звук ==
В українському письмі літера В може позначати різні звуки, залежно від позиції в слові.
* [β] ([[б]]-[[в]]) — [[дзвінкий губно-губний фрикативний]]
* [ʋ] ([[в]]) — [[губно-зубний апроксимант|дзвінкий губно-зубний апроксимант]]
* [v] (твердий [[в]]) — [[дзвінкий губно-зубний фрикативний]]
* [ⱱ̟] / [ⱳ] ([[в]]) — [[губно-губний одноударний]]
* [w] ([[в]]) — [[дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант]]
* [ⱱ] ([[в]]) — [[губно-зубний одноударний|дзвінкий губно-зубний одноударний]]
[[Файл:Mir iskusstva 04 - letter в.jpg|thumb|Літера — В]]

=== Прийменник ===
В українській мові існує слово, що складається з одної цієї літери — [[прийменник]] «в», який є фонетичним варіантом прийменника «[[у]]» (рідше трапляються форми «ув», зі [[знахідний відмінок|знах.]] і [[місцевий відмінок|місц.]] відмінками вживаються також «уві», «вві», «ві», [[церковнослов'янізм|церк.-слов.]] «во»). Він має значну кількість значень, означаючи і місцеперебування (''у лісі''), і напрямок (''у ліс''), і посідання (''у мене''), і початок дії (''у танець''). Колись цей прийменник міг вживатися у значенні «біля», «поруч»: ''«Два брати, грізні ісполини ..стояли у ворот»'' ([[Котляревський Іван Петрович|І. П. Котляревський]]); ''«А вона, безталанночка, поклонилась та й стала в порога, як чужа»'' ([[Марко Вовчок]])<ref>{{СУМ-11|У}}</ref><ref>{{СУМ-11|В}}</ref>.

З граматичного й [[етимологія|етимологічного]] погляду в прийменнику «в/у» можна виділити два різних праслов'янських прийменники. Один, найбільш поширений, вживається з місцевим і знахідним відмінками і походить від {{lang-x-slav|*vъ < *vъn}} ({{lang-orv|въ, вън}}), у якому початкове ''*v-'' має [[протеза|протетичне]] походження, а ''*ъn'' вважається спорідненим з {{lang-grc|εν}}, {{lang2|la|en|in}}, {{lang-de|im}}. Втрата прикінцевого ''*n'' сталася внаслідок [[закон відкритого складу|закону відкритого складу]] майже у всіх позиціях, зберігся він тільки на початку деяких займенників (''у '''н'''их, у '''н'''ьому, у '''н'''еї''). Другий прийменник трапляється у сполученні з родовим відмінком (''у мене'', {{Comment|заст.|застарілі вирази}} ''у воріт, у порога'') і веде походження від {{lang-x-slav|*u}} ({{lang-orv|ѹ}}) < {{lang-x-ie|*au}}<ref>{{ЕСУМ6}}</ref>.

== Таблиця кодів ==
{| class="standard"
! [[Кодування]]
! Регістр
! Десятковий код
! 16-ковий код
! Вісімковий код
! Двійковий код
|-
| rowspan="2" | [[Юнікод]]
| Велика
| style="text-align:right;" | 1042
| style="text-align:right;" | 0412
| style="text-align:right;" | 002022
| style="text-align:right;" | 00000100 00010010
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 1074
| style="text-align:right;" | 0432
| style="text-align:right;" | 002062
| style="text-align:right;" | 00000100 00110010
|-
| rowspan="2" | [[ISO 8859-5]]
| Велика
| style="text-align:right;" | 178
| style="text-align:right;" | B2
| style="text-align:right;" | 262
| style="text-align:right;" | 10110010
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 210
| style="text-align:right;" | D2
| style="text-align:right;" | 322
| style="text-align:right;" | 11010010
|-
| rowspan="2" | [[KOI-8]]
| Велика
| style="text-align:right;" | 247
| style="text-align:right;" | F7
| style="text-align:right;" | 367
| style="text-align:right;" | 11110111
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 215
| style="text-align:right;" | D7
| style="text-align:right;" | 327
| style="text-align:right;" | 11010111
|-
| rowspan=2 | [[Windows-1251]]
| Велика
| style="text-align:right;" | 194
| style="text-align:right;" | C2
| style="text-align:right;" | 302
| style="text-align:right;" | 11000010
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 226
| style="text-align:right;" | E2
| style="text-align:right;" | 342
| style="text-align:right;" | 11100010
|}

== Див. також ==
* [[B (латиниця)]] — схожа за виглядом літера латинської абетки.
* [[Бета (літера)]] — літера [[Грецька абетка|грецької абетки]] від якої утворено літеру В.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35282 '''В''' — Енциклопедія сучасної України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210113114643/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35282 |date=13 січня 2021 }}

== Література ==
* {{УРЕ}}
* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'' В // [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова. Енциклопедія]]. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.

[[Категорія:Українська абетка]]
[[Категорія:Літери кирилиці]]

В - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>GagogaSus в 23:37, 21 серпня 2023