Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T12:02:57Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 14:02, 14 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Wolfigelkott в 13:52, 31 жовтня 2023

2023-10-31T13:52:21Z

Нова сторінка

{{Смт України
| назва = Біюк-Онлар
| герб = COA Oktiabrske, Krasnohvardiiskyi, Crimea.svg
| опис герба = Герб Октябрського
| прапор =
| опис прапора =
| область = [[Автономна Республіка Крим]]
| район = [[Курманський район]]
| рада = [[Октябрська селищна рада]]
| код КОАТУУ = 0122055400
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=06.07.2015&rf7571=406 Октябрське]
| розташування = Crimea-Qurman locator map.png
| опис розташування = Октябрське на мапі Криму.<br/>Красногвардійський район виділено
| mapx = 115
| mapy = 85
| засноване =
| перша згадка = [[1784]]
| населення = {{збільшення}}{{formatnum:11684}} ''<small>(на 2014 рік)</small>''<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2015}}</ref>
| площа =
| статус = [[25 травня|25.05.]][[1957]]
| магдебурзьке право =
| агломерація =
| щільність =
| поштовий індекс = 97060
| телефонний код = 6556
| висота = 87
| ref-висота =<ref>[http://weather.in.ua/ua/krym/18626 Прогноз погоди в смт Октябрське]</ref>
| водойма =
| катойконіми =
| координати = {{coord|45|17|29|N|34|7|36|E|scale:30000|display=inline,title}}
| lat_deg = 45 | lat_min = 17 | lat_sec = 29
| lon_deg = 34 | lon_min = 7 | lon_sec = 36
| ref-area =
| станція = Елеваторна
| відстань =
| фізична р =
| залізниця р =
| автошлях р =
| фізична о =
| ref-фізична о =
| залізниця о =
| автошлях о =
| схема =
| адреса = 97060, Автономна Республіка Крим, Красногвардійський р-н, смт Октябрське, пров. Советський, 3
| голова =
}}

{{Otheruses|Октябрське}}
{{ПВРУ-1352-VIII-чинність|Октябрське|Біюк-Онлар}}
'''Бію́к-Онла́р'''<ref>Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 14 грудня 1944 року № 621/6 [[s:ru:Указ Президиума ВС РСФСР от 14.12.1944 № 621/6|«Про перейменування районів і районних центрів Кримської АРСР»]] {{Ref-ru}}</ref> ({{lang-crh|Büyük Onlar}}) (з [[1944]] року по 2023 рік — '''Октя́брське)''' — [[селище міського типу]] в [[Україна|Україні]], в [[Курманський район|Курманському район]]<nowiki/>і [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]].
Розташоване в степовій частині Кримського півострова, в 25 [[км]]. на південь від районного центру, і в 43 [[км]]. від м. [[Сімферополь|Сімферополя]].

Найближча залізнична станція — [[Елеваторна]], знаходиться на лінії Кримського відділення [[Придніпровська залізниця|Придніпровської залізниці]].

Автостанція приміського сполучення забезпечує зв'язок з [[Сімферополь|Сімферополем]], влітку — з [[Євпаторія|Євпаторією]].

== Історія ==
Перша письмова згадка про Бююк-Онлар датується [[1784]] роком. Тоді село входило до Ташлинського кадилику Акмесджітського каймаканства. У [[1805]] у селі було 18 дворів і 130 мешканців.

На початку 1870-х недалеко від Бююк-Онлара була побудована залізниця. У другій половині XIX ст. у селищі налічувалося вже 25 будинків, в яких проживало 155 осіб. Основна частина населення займалася землеробством. Землю селяни орендували у сусідніх поміщиків.

У роки російської революції [[1905]]-[[1907]] біднота селища підтримала страйк на залізничній станції Джанкой, яка почалася [[13 січня]] [[1905]]. Перед першою світовою війною єдиним промисловим підприємством в Бююк-Онларі був невеликий паровий млин, побудований місцевим багатієм у [[1909]].

Поряд з селом, в якому налічувалося 30 дворів і проживало 232 особи, виросло селище при залізничній станції (40 дворів і 338 людини). Жителі села мали: 1098 десятини землі, 230 голів робочої худоби, 76 корів.

У залізничному селищі господарства були безземельними. Люди жили в будинках, побудованих з глини і покритих соломою. У [[1910]] в селищі відкрилася лікувальна ділянка.
Більшість жителів були безграмотними. Лише в [[1900]] почало працювати однокласне земське училище.

Після скидання самодержавства, під впливом кримського мусульманського комітету в селищі активізувалися кримськотатарські націоналісти та інші демократичні сили.

У [[1918]] село окупували більшовики.

[[Земельний комітет]] узяв на облік всі конфісковані у поміщиків землі і сільськогосподарський інвентар. Але вже в квітні [[1918]] німці за допомогою місцевих мешканців та [[Кримська група Армії УНР|Кримської групи]] військ УНР звільнили село від більшовиків.

З листопада [[1918]] — тут господарювали англо-французькі війська та денікінці.

У квітні [[1919]] в селі відновлена радянська влада, але в червні селище знов захопили денікінці.

У листопаді [[1920]] знов встановлена радянська влада, утворений сільський реском.

З січня [[1921]] село стало центром однойменного району, який входив спочатку в Сімферопольський повіт (пізніше за округи). Був вибраний райвиконком.

У [[1921]] в Бююк-Онларі організовано спілку по сумісній обробці землі «Трудовик». У 1924 виникли споживчий кооператив і кредитна спілка. Побудована пекарня, громадська їдальня, дитячі ясла. Відновлені лікувальна ділянка, аптека.

У [[1924]] Бююк-Онларський район був скасований, село увійшло до складу Сарабузського району, а в [[1926]] — Сімферопольського району.

У [[1929]] організований колгосп «Схід», який об'єднав 101 господарство і 3 населенних пункти: Бююк-Онлар, Чече і Албаш. Однією з основних галузей народного господарства колгоспу в перші роки його існування було [[хліборобство]].

У [[1931]] утворена МТС для обслуговування колективних господарств Біюк-Онларського німецького національного району (утворений в 1930).

У [[1930]]–[[1962]] — знову районний центр. До кінця 1930-х в ньому налічувалося 8 підприємств: м'ясо-молочний комбінат, елеватор, млин, промкомбінат, кар'єр по здобичі каменя-черепичника, столярний цех, швейна майстерня. Напередодні Другої світової війни село було значним господарським і культурним центром, з населенням в 2513 осіб. У будинках з'явилися електрика, радіо. Працювали крамниці, пекарні, перукарня, фотоательє. У [[1939]] в Бююк-Онларі почала працювати лікарня на 35 ліжок, а при МТС — фельдшерський пункт. У [[1935]] відкрилася загальноосвітня школа, працювали будинок культури та кінотеатр.

З [[30 жовтня]] [[1941]] по [[12 квітня]] [[1944]] селище окуповане нацистами.

У [[1942]] в селі створена каральна патріотична група, яку очолював І. Димитков.

[[14 грудня]] [[1944]] після виселення кримських татар Бююк-Онлар перейменований в селище Октябрське.

З [[25 травня]] [[1957]] Октябрське — селище міського типу.

У серпні [[1950]] артіль «Схід» об'єдналася з колгоспом ім. М. Калініна, центральна садиба якого знаходилася в с. Амурське Октябрської сільради.

У Октябрському працювали електростанція, молокозавод, елеватор, МТС, нафтобаза, промкомбінат.

З [[1957]] почав працювати винзавод, а з [[1959]] в селищі існує автопідприємство. Сільськогосподарські і культурно-побутові об'єкти з [[1960]] споруджував «Міжколгоспбуд».

У [[1963]]–[[2014]] в Октябрському діяв завод виноматеріалів.

Село внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»<ref>{{Cite web |url=http://www.memory.gov.ua/page/perelik-mist-ta-sil-do-pereimenuvannya |title=Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування |accessdate=15 листопада 2015 |archive-date=17 листопада 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151117040626/http://www.memory.gov.ua/page/perelik-mist-ta-sil-do-pereimenuvannya }}</ref>.

== Економіка ==
На території селища розташовані «Октябрський елеватор», комбінат хлібопродуктів, логістичний центр регіональної мережі супермаркетів «ПУД».

== Соціальна сфера ==
У селищі діють 3 загальноосвітніх школи, дитячий садок; поліклініка, лікарня; Будинок культури, 2 бібліотеки, дитяча музична школа; відділення банку; парк відпочинку; православна церква; мечеть; стадіон.

== Пам'ятки ==
У селищі також встановлений пам'ятник Леніну, монумент на честь загиблих в роки Другої світової війни, пам'ятник жертвам депортації, пам'ятний камінь на честь бійців 943-го морського ракетного авіаційного полку (МРАП), який базувався в селищі у 1938—1996 на аеродромі [[Октябрське (аеродром)|Октябрське]]. Крім того, працює музей 943-го МРАП у колишньому будинку творчості дітей та юнацтва.

== Примітки ==

{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/krasnogvardijskyj-rajon/oktjabrske.html стаття Октябрське — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200108060236/http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/krasnogvardijskyj-rajon/oktjabrske.html |date=8 січня 2020 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)

{{Курманський район|nocat=1}}
{{Населені пункти АР Крим}}

[[Категорія:Селища міського типу Криму]]
[[Категорія:Колишні районні центри УРСР]]
[[Категорія:Населені пункти Криму, що підлягають перейменуванню]]
[[Категорія:Населені пункти із статусом смт з 1957 у Кримській області]]
[[Категорія:Населені пункти Курманського району]]
[[Категорія:Курманський район]]

Біюк-Онлар - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Wolfigelkott в 13:52, 31 жовтня 2023