Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T23:35:35Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія

Версія за 01:35, 15 листопада 2023

ua>CommonsDelinker: Зображення:Gerae-tamga.png замінене на Зображення:Crimean_Tatar_tamga_icon_(blue_and_gold).png за вказівкою користувача CommonsDelinker. Причина: File renamed: better name.

2021-09-23T16:57:25Z

Зображення:Gerae-tamga.png замінене на Зображення:Crimean_Tatar_tamga_icon_(blue_and_gold).png за вказівкою користувача CommonsDelinker. Причина: File renamed: better name.

Нова сторінка

{{Infobox Military Conflict
|conflict=Битва під Устям 1694
|partof=[[Польсько-татарські війни]] [[Польсько-турецькі війни]]
|image=
|caption=
|date= [[6 жовтня]] [[1694]] року
|place= село [[Устя (Кам'янець-Подільський район)|Устя]], зараз у [[Хмельницька область|Хмельницькій області]]
|result= перемога Речі Посполитої
|combatant1=[[Файл:Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg|26px]] [[Річ Посполита]]
|combatant2=[[Файл:Osmanli-nisani.svg|25px]] [[Османська імперія]] [[Файл:Crimean Tatar tamga icon (blue and gold).png|30px]] [[Кримське ханство]]
|commander1=[[Файл:Herb Prus III.svg|20px]][[Станіслав Яблоновський]] [[Файл:POL COA Lis.svg|20px]] [[Казимир Ян Сапєга]]
|commander2=[[Селім I Ґерай]] [[Шахбаз Ґерай, калга|Шебас-Гірей]]
|strength1=2 000 — 3 000, 12 гармат
|strength2=8 000 — 10 000 татар, 2 000 турків
|casualties1=кілька десятків убитих
|casualties2=кілька тисяч убитих, захоплено 1 500 возів з постачанням
}}
'''Битва під Устям''' відбулась [[6 жовтня]] [[1694]] року під [[Устя (Кам'янець-Подільський район)|Устям]] на [[Поділля|Поділлі]], під час [[Польсько-турецькі війни|польсько-турецької війни 1683—1699 років]].

== Перед битвою ==

На звістку про просування турецько-татарських військ в [[Молдавське князівство|Молдові]] король [[Ян III Собеський]] скликав у [[Варшава|Варшаві]] [[2 вересня]] [[1694]] року [[рада сенату Речі Посполитої|раду сенату]]. У кампанії на цей рік було заплановано вести дії, направлені до відбиття у турків фортеці в [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця]]. Термін концентрації коронної армії в таборі під [[Монастириська]]ми було встановлено як [[3 липня]], але війська збиралися незвично повільно. Лише після прибуття з [[Львів|Львова]] [[гетьман великий коронний|великого коронного гетьмана]] [[Станіслав Ян Яблоновський|Станіслава Яна Яблоновського]] почалася реальна концентрація. В цей час військовий табір було перенесено до [[Доброводи (Монастириський район)|Доброводів]], потім до [[Вишнівчик (Теребовлянський район)|Вишнівчика]], [[Язловець|Язловця]] і [[Нічлава|річки Нічлави]] над [[Дністер|Дністром]].

Марш військ проходив без пригод. Розвідники повідомляли про знаходження татарської орди під [[Цецора|Цецорою]], де ворог налагоджував конвой із продовольством для блокованої фортеці в [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці]], так званої ''захари''. Великий гетьман після отримання цих звісток, вирішив виступити у напрямі [[Смотрич (річка)|Смотрича]] з метою перехоплення конвою. [[2 жовтня]] коронні війська дійшли до [[Устя (Кам'янець-Подільський район)|Устя]]. Не дочекавшись ворога, гетьман наказав повернутися до [[Окопи Святої Трійці|Окопів Святої Трійці]]. В цей час прибули загони литовських військ під проводом [[гетьман великий литовський|гетьмана великого литовського]] [[Казимир Ян Сапєга|Казимира Яна Сапєги]]. Тим часом татарський хан [[Селім I Ґерай]], маючи під своєю командою 8-10 тисяч татар і 2 тисячі турків, отримав звістку про відступ поляків і вирушив із конвоєм у півтори тисячі возів у напрямі переправи через [[Дністер]] під [[Устя (Кам'янець-Подільський район)|Устям]]. Про це стало відомо Яблоновському. Гетьман залишив свій табір під [[Дзвинячка|Дзвинячкою]] на річці [[Дзвіна (річка)|Дзвіна]] і на чолі 2-3 тисяч кінноти й піхоти і з 12 гарматами повернув назад, діставшись [[Устя (Кам'янець-Подільський район)|Устя]] вранці 6 жовтня, а скоро туди ж підійшла і решта війська.

== Битва ==

Опівдні гетьман сформував кінну групу (2-3 тис. коронної і литовської кінноти разом з кількома гарматами), що мала завдання переправитися на другий бік річки Дністер до позицій ворога. Корогви перепливли річку та вишикувалися в дві лінії, з рейтарами та гарматами в центрі, тоді як ударна кіннота стала на флангах. На правому крилі стали коронні корогви, на лівому литовські. Битва відбувалась на території сучасного села [[Вороновиця (село)|Вороновиця]] на правомоу березі Дністра на невеликому півострові.

Перша слабка атака польсько-литовських сил на лави ворога була легко відбита, після чого настала черга атаки татарської кінноти на праве крило гетьманських військ. Ординці зламали опір першої лінії і атакували другу, чим поставили поляків у скрутне становище. Яблоновський прийняв тоді швидке і вірне рішення використати для допомоги своєму правому крилу литовські корогви з лівого крила. Тричі кіннота обох сторін сходилася в рукопашну, аж поки татари почали відступати назад до берега Дністра.

Побачивши це, [[калга|калга-султан]] [[Шахбаз Ґерай, калга|Шебас-Гірей]] повів татарський резерв на ліве крило Яблоновського. Проте ця атака виявилася малорезультативною, бо через брак широкого простору Орда не могла охопити супротивника з флангів. Тим часом, зрозумівши, що кінний бій дійшов до патової фази, польський командувач вирішив ввести до бою табір із гарматами й піхотою.

Близько 16.00 ці польські частини переправилися через Дністер і з'єднався з рештою бойового порядку Яблоновського. Піхота із гарматами негайно підсилила польський центр. Вже десь через півгодини було відкрито сильний вогонь з гармат і мушкетів по ворожій кінноті, а після цієї вогневої підготовки, о 17.00, коронний гетьман кинув у бій панцерні корогви, що зігнали з поля бою розстроєні лави татар. Супротивник почав відступати назад до вузького проходу між закрутами річки, і опинився в оточенні. Польсько-литовські війська нанесли страшенні втрати татарам, що не могли вирватися з оточення. Жовніри аж до ночі були зайняті вирізуванням залишків татарського війська.

== Після битви ==

Було узято до неволі лише кількох значніших мурз. З польсько-литовського боку полягло трохи більше десяти людей. Ніч війська провели над переправою, а вранці 7 жовтня було захоплено конвой із припасами, який згідно з перебільшеною реляцією гетьмана налічував 5 тисяч возів. Насправді їх було близько 1,5 тисяч, навантажених запасами продовольства для турецького гарнізону кам'янецької фортеці, зброєю, та дорогоцінностями на загальну вартість близько двох мільйонів злотих.

== Література ==
* Mała Encyklopedia Wojskowa. — 1967, Wydanie I

{{Битви Литви і Польщі з татарами}}

[[Категорія:Битви польсько-татарських війн|У]]
[[Категорія:Битви польсько-турецьких війн|У]]
[[Категорія:Битви в Україні|У]]
[[Категорія:Битви Польщі|У]]
[[Категорія:Битви в історії Туреччини|У]]
[[Категорія:Історія Поділля]]
[[Категорія:1694 в Україні]]
[[Категорія:Битви XVII століття|У]]
[[Категорія:Битви Кримського ханства|Устечком]]

Битва під Устечком - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>CommonsDelinker: Зображення:Gerae-tamga.png замінене на Зображення:Crimean_Tatar_tamga_icon_(blue_and_gold).png за вказівкою користувача CommonsDelinker. Причина: File renamed: better name.