Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T23:34:47Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 01:34, 15 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>BunykBot: Виправлена суміш розкладок

2023-01-27T17:03:46Z

Виправлена суміш розкладок

Нова сторінка

{{Infobox Military Conflict
|conflict=Битва під Рені
|partof=[[Польсько-татарські війни]] [[Польсько-турецькі війни]]
|image=
|caption=
|date= [[30 грудня]] [[1683]] — [[4 січня]] [[1684]] року
|place= Село Тобак коло міста [[Рені]] над Дунаєм, [[Молдавське князівство]]
|result= перемога татар
|combatant1=[[Зображення:Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg|26px]] [[Річ Посполита]] [[Image:Coat of arms of Moldavia.svg|25px]][[Молдавське князівство]] [[Зображення:Herb Viyska Zaporozkoho.svg|30px]] [[Військо Запорозьке]]
|combatant2=[[Зображення:Gerae-tamga.png|30px]] [[Кримське ханство]]
|commander1=[[Зображення:Coat0020.jpg|30px]][[Степан Куницький]] [[Андрій Могила]]
|commander2=[[Зображення:Gerae-tamga.png|30px]][[Хаджі II Ґерай]]
|strength1=8-10 тисяч
|strength2=10-12 тисяч 7 гармат
|casualties1=до 5 тисяч разом із дезертирами
|casualties2=
}}

'''Би́тва під Ре́ні''' сталася [[30 грудня]] [[1683]] — [[4 січня]] [[1684]] року під час [[Похід Куницького на Правобережжя і Молдову|походу на Правобережжя та Молдову]] на початку [[Польсько-турецька війна (1683—1699)|польсько-турецької війни 1683—1699 років]].

Після поразки [[Буджацька орда|татар]] під проводом Яли-паші під [[Битва під Кіцканами 1683|Кіцканами]] кримський хан [[Хаджі II Ґерай]] зібрав 10-12 тисяч війська із 7 гарматами і рушив до Дунаю, де гетьман [[Степан Куницький]] планував дати генеральний бій. Козацькі сили зменшилися до 8-10 тисяч через повернення частини козаків до України із здобиччю. Також військо Куницького не мало гармат.

Наприкінці грудня 1683 р. [[козацька розвідка]] повідомила свого гетьмана про наближення залишків багатотисячної армії турецького султана, що поверталися на батьківщину після віденського розгрому. Спішно відступаючи з Буджаку, козацько-молдавське військо дійшло до Пруту і почало переправлятися на другий берег біля с. Тобак, що на північний схід від м. Рені над Дністром. Саме тут 30 грудня їх наздогнали війська татарського хана Хаджи-Гірея, які нараховували близько 12 тис. чоловік.

[[30 грудня]] [[1683]] року татарське військо напало на козаків і молдован, користуючись тим, що вони ще не встигли утворити оборонний табірний шик. Але Куницький виявив себе добрим командиром, впорядкував своє військо, оточив його возами, і планував відступати на північний захід у напрямку [[Ясси|Ясс]], розраховуючи на допомогу молдовських або польських військ краківського каштеляна А. Потоцького, які перебували в Яссах. Хоча сили татар були приблизно рівні силам Куницького, 7 гармат давали їм перевагу.

Козаки успішно відбивали напади татар до ранку [[3 січня]] [[1684]] року, але гарматний обстріл давався його силам взнаки. Тоді в ніч з 3 на 4 січня молдовські союзники раптово покинули табір і кинулися до втечі. В такій ситуації Куницький разом із козацькою кіннотою (близько 2000 чол.) теж вирішив порвати кільце оточення, і зміг переправитися через [[Прут]]. Козацька піхота (близько 4000 чол.), з [[Андрій Могила|Андрієм Могилою]] на чолі, теж змогла переправитися через Прут під Бояновим, але зазнала великих втрат. 10 січня козаки дісталися до Ясс, де їх виявилося всього 5 тисяч.

Згодом, виправдовуючись перед королем, гетьман так аргументував свій відступ-втечу: «… повтікали за Прут волохи, побачивши це, почали втікати і козаки. Я їх не міг втримати і мусив сам за ними вплав переходити за Прут і йти прямо до Ясс». Куницький пояснював свою поведінку тим, що йде на Правобережну Україну для розміщення своїх козаків вздовж кордону від Могилева до Ягорлика з метою оборони від татарських набігів. Також він прохав надіслати грошей для оплати і «затягу» нових козаків.<ref>{{Cite web |url=http://www.haidamaka.org.ua/0024.html |title=Архівована копія |accessdate=2 березня 2009 |archive-date=16 березня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090316135936/http://www.haidamaka.org.ua/0024.html }}</ref>

Хан вирішив не переслідувати козаків, а пішов на Білгород, де став готувати військо до продовження бойових дій.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Marek Wagner ''W cieniu szukamy jasności chwały. Studia z dziejów panowania Jana III Sobieskiego (1684—1696)''. Wydawnictwo Akademii Podlaskiej, 2002, ISBN 83-7051-201-1
* Jan Wimmer ''Odsiecz wiedenska 1683 roku''

== Посилання ==
* [http://www.haidamaka.org.ua/0024.html Українсько-польська військова взаємодія під час останньої спроби турків завоювати Європу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090316135936/http://www.haidamaka.org.ua/0024.html |date=16 березня 2009 }}

{{Битви Литви і Польщі з татарами}}
{{Військо Запорозьке}}
[[Категорія:Битви Війська Запорозького]]
[[Категорія:Битви польсько-татарських війн|Р]]
[[Категорія:Битви польсько-турецьких війн|Р]]
[[Категорія:Битви в історії Туреччини|Р]]
[[Категорія:Татарсько-українські битви|Р]]
[[Категорія:Битви в історії Молдови|Р]]
[[Категорія:Битви Польщі|Р]]
[[Категорія:Битви в Україні|Р]]
[[Категорія:1683 в Україні]]
[[Категорія:1684 в Україні]]
[[Категорія:Конфлікти в 1683]]
[[Категорія:Конфлікти в 1684]]
[[Категорія:Рені]]
[[Категорія:Битви XVII століття|Р]]
[[Категорія:Грудень 1683]]
[[Категорія:Січень 1684]]
[[Категорія:Польсько-турецька війна 1683—1699]]
[[Категорія:Битви Кримського ханства]]

Битва під Рені - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>BunykBot: Виправлена суміш розкладок