Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T23:35:15Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія

Версія за 01:35, 15 листопада 2023

ua>Olegvdv68: категоризація

2023-10-13T05:52:31Z

категоризація

Нова сторінка

{{Infobox Military Conflict
|conflict=Битва під Лопушним
|partof=[[Війни Литви і Польщі з татарами]]
|image= Lopuszno Kroniki 4.jpg
|size = 400px
|caption=<small>Битва під Лопушним (князь Острозький — біля прапора) (дереворит 16 століття)</small>
|date= [[28 квітня]] [[1512]] року
|place= біля села [[Лопушне (Лановецький район)|Лопушне]] (нині [[Тернопільська область]])
|result= перемога [[Велике Князівство Литовське|ВКЛ]]
|combatant1=[[Файл:Arms of Gediminaičiai dynasty Lithuania.svg|18px]][[Велике Князівство Литовське|ВКЛ]],<br/> [[Королівство Польське|Польща]]
|combatant2=[[Файл:Crimean Tatar tamga icon (blue and gold).png|30px]] [[Кримське ханство]]
|commander1=[[Файл:Alex K Ostorzhskyi.svg|20пкс|]][[Острозький Костянтин Іванович|Костянтин Острозький]]<br/>[[Файл:POL COA Pilawa.svg|20пкс|]][[Миколай Каменецький]]
|commander2=три «царики», один з них можливо [[Мубарек Ґерай]]
|strength1=6 тисяч, у тому числі 2 тисячі литовсько-руського ополчення, 4000 польської кінноти, рота польської піхоти, дві гармати
|strength2=близько 30 тисяч
|casualties1=невідомо
|casualties2=до 5 тисяч
}}
'''Би́тва під Лопу́шним''' (відома також як '''Битва під Вишневцем''') сталася [[28 квітня]] [[1512]] року.

У цій битві польсько-литовсько-руські війська під командуванням [[Великий гетьман литовський|великого гетьмана литовського]] [[Острозький Костянтин Іванович|Костянтина Острозького]] за участю [[Вишневецький-Збаразький Михайло|Михайла Вишневецького-Збаразького]] з синами [[Олександр Вишневецький (канівський староста)|Олександром]] та [[Вишневецький Іван Михайлович|Іваном]], також [[Великий гетьман коронний|великого гетьмана коронного]] Миколая Каменецького розбили нашестя [[Кримське ханство|кримських]] [[кримські татари|татар]].

<blockquote>Татаре поражены от наших. Того ж року князь Константин Острозский з литвою и русью 25 000 под Вишневцем татар перекопских побил, a з ним был Михаил Вишневецкий з сынами и князь Андрей Збаразский, a сам царь татарский Мендли Гирей ушол в малой дружинѢ<ref>Хроніка Литовська й Жмойтська http://litopys.org.ua/psrl3235/lytov06.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081205030213/http://litopys.org.ua/psrl3235/lytov06.htm |date=5 грудня 2008 }}</ref><ref>Насправді хан Менглі Герай не брав участі у поході</ref></blockquote>

[[1512]] року під час [[Московсько-литовська війна 1512-1522|третьої війни з Московською державою]] 20 тисяч татар на чолі з трьома молодшими представниками роду Ґераїв (джерела не дають їхніх імен<ref>Можливо, одним з них був [[Мубарек Ґерай]], батько майбутнього хана [[Девлет I Ґерай|Девлет Ґерая]]</ref>) начебто без дозволу хана [[Менґлі I Ґерай|Менґлі Ґерая]] зайшли далеко вглиб [[Руське воєводство|воєводства Руського]], розбили [[кіш]] (табір) в околицях Буська, вислали [[чамбул]]и до [[Перемишль|Перемишля]]. Король Сиґізмунд І Старий доручив дати татарам відсіч своїм надвірним [[корогва]]м на чолі з коронним гетьманом [[Миколай Каменецький|Миколаєм Каменецьким]], якому на допомогу викликав з [[Велике Князівство Литовське|Литви]] Костянтина Острозького, з [[Поділля]] старост кам'янецького [[Станіслав Лянцкоронський (кам'янецький староста)|Станіслава Лянцкоронського]], [[теребовлянське староство|теребовельського]] [[Ян Творовський (Бучацький)|Яна Творовського]]; оголосив [[посполите рушення]]. Зібралося 6000 лицарства, яке по кількох сутичках із чамбулами вдарило [[26 квітня]] [[1512]] року на великий татарський табір неподалік [[Вишневець|Вишнівця]], вклало трупом до 5000 татар, відібрало все награбоване, здобуло 10 000 коней, звільнило 16 000 бранців. Деякі джерела стверджують, що загинули всі татарські провідники — 3 «царики», зять Менґлі-Ґерая.

== Перед битвою ==
[[Файл:East eur1505.gif|thumb|left|400px|Східна Європа в 1462 — 1505]]
У березні [[1512]] року стало відомо, що 20 000 татар зимує біля [[Чорний Ліс|Чорного Лісу]], коло витоків [[Інгул]]у. За їхніми діями спостерігав загін у 585 коней під проводом [[Ян Творовський (Бучацький)|Яна Творовського]], що стояв на схід від [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця]], пильнуючи так званий [[Кучманський шлях]], що вів на [[Поділля]]. Численні замки [[Подільське воєводство|Подільського воєводства]] становили додатковий захист цього шляху. У Острозі знаходився гетьман [[Острозький Костянтин Іванович|Костянтин Острозький]], що очолював посполите рушення Волинської землі.

У кінці березня татари перетнули кордон Польсько-Литовської держави, обрали так званий [[Чорний шлях]], що вів на [[Волинь]]. Цей шлях не було прикрито військовими відділами, замків на шляху стояло небагато ([[Крем'янець]], [[Вишневець]], [[Збараж]]). Під [[Кузьмин (Красилівський район)|Кузьмином]] татари розбили перший [[кіш]], під [[Буськ]]ом (дійшли [[7 квітня]] [[1512]] р. ) — другий. Звідси татарські [[чамбул]]и полетіли на [[Львів]], [[Перемишль]], [[Краснистав]], дійшли під [[Люблін]] і [[Холм]], частина повернула на південь, за [[Дністер]] до [[Коломия|Коломиї]].

Нашестя татар відбулося в момент, коли концентрація польських і литовських військ не була завершена. Окремі польські загони дали гідну відсіч поодиноким чамбуламі: ротмістр Кщоновський на чолі загону в 60 коней розбив 100 татар, ротмістри [[Фредри|Фредро]] і [[Гербурти|Гербурт]] (150 коней) — 400, Лянцкоронський — 700 татар. У всіх цих зіткненнях було звільнено захоплений татарами [[ясир]].

Під захистом цих нечисленних загонів, в умовах відсутності зв'язку з відтятим татарами загоном Яна Творовського, в умовах загального переполоху, який ширили татарські чамбули — відбувалася поспішно у Львові концентрація новонабраних польських військ. [[22 квітня]] прибув до Львова гетьман коронний [[Миколай Каменецький]], де знаходилося 2000 найманої кінноти, рота піхоти числом в 300 жовнірів, невеликий артилерійський відділ у дві гармати, легка [[корогва]] надвірної кінноти Войцеха Самполінського. Окрім того, у Львові зібрався невеликий загін руської шляхти. Разом було в таборі близько 4000 війська.

Татарські чамбули закінчили плюндрувати край, стали повертатися до коша під [[Буськ]]ом. Було прийнято рішення не чекати прибуття загону Яна Творовського, рушити прямо на кіш. В час, коли польське військо вирушило [[24 квітня]] з-під Львова на [[Вишнівець]], татари розпочали відступ з-під Буська.

[[27 квітня]] під Вишневцем польські загони зустрілися з литовським посполитим рушенням з Волині під проводом гетьмана Костянтина Острозького. Тепер польсько-литовсько-руські сили налічували 6000 чоловік. Було вирішено негайно вирушити нічним маршем, щоб перехопити татар перед тим, як вони розділяться між Кучманським і Чорним шляхами. Розвідники з'ясували, що ворог розбив табір на нічліг під селом [[Лопушне (Лановецький район)|Лопушним]]. На світанку [[28 квітня]] [[1512]] року (татари згорнули табір, розпочали подальший відступ) польсько-литовсько-руське військо підійшло до Лопушного.

== Битва ==
У польсько-литовсько-руському бойовому порядку на правому крилі стояли кінні загони гетьмана Костянтина Острозького, на лівому — польські війська, що складалися переважно з кінноти, на додачу мали роту піхоти, дві гармати. Піхоту й гармати було розміщено в першій лінії, перед польською кіннотою, щоб їхній вогонь стримав перший натиск татар.

Татари вишикувалися в двох лініях навпроти польсько-литовських військ, закриваючи собою табір з награбованим добром та ясиром, що знаходився далеко в їхньому тилу.

Фланги польсько-литовських військ спиралися на ліс, тому татари не могли вжити своєї улюбленої тактики обходу флангів супротивника. Тому татари спробували сильним ударом розсікти польсько-литовський стрій навпіл. Скоро після того, як супротивники зійшлися, татарам вдалося вбити клин між польським і литовсько-руським крилами, при цьому татарам вдалося відтиснути чисельно слабкіші литовсько-руські війська до лісу. Гетьман [[Миколай Каменецький]] послав їм на допомогу одну корогву кінноти, зберігаючи більшість сил до вирішального удару. Лише коли татари кинули всі свої сили у бій, Миколай Каменецький вдарив резервним загоном, розбив супротивника, змусивши його втікати та кинути табір. Польсько-литовсько-руські війська звільнили велике число ясиру; не вдалося повністю знищити ворога, який зумів, хоч і зі значними втратами в людях, втекти до Криму.

== Наслідки ==
Дізнавшися про погром під Лопушним, [[Менґлі I Ґерай|старий хан]] вирішив укласти договір із Польщею і Литвою. Він не вимагав від [[Сигізмунд I Старий|короля Сигізмунда]], щоб той видав йому живцем або наказав убити ув'язненого заволзького хана [[Шах-Ахмед]]а, що втік до Литви після поразки від Менґлі-Ґерая [[1502]] року; зобов'язався виставити на війну з [[Московська держава|Москвою]] 30 000 кінноти за щорічну виплату [[упоминки|упоминків]] розміром в 15 000 дукатів, на чому присягнувся на [[Коран]]і та вислав до [[Сигізмунд I Старий|короля]] двох заручників: онука Джалаладдина і сина князя Девлет-бахтия із почтом уланів і слуг.

Менґлі I Ґерай ''не виконав повністю умови угоди:'' лише того і [[1513]] року вислав орду за московські рубежі (принаймні, не пускав чамбули до польських і литовських земель).

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''Piotr Borawski.'' Tatarzy w dawnej Rzeczypospolitej. — Warszawa: Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1986. — S. 80-83. — ISBN 83-205-3747-9 {{ref-pl}}
* ''Paweł Jasienica.'' Polska Jagiellonów. — Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1975. — Tom 2. — S. 62. {{ref-pl}}
* Mała Encyklopedia Wojskowa, 1967. Wydanie I {{ref-pl}}
* ''Leszek Podhorodecki.'' Chanat Krymski i jego stosunki z Polską w XV-XVIIIw. — Warszawa, 1987. — S. 85-86. ISBN 83-05-11618-2 {{ref-pl}}

== Посилання ==
* ''Б. В. Черкас''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Vyshnivetska_bytva Вишнівецька битва 1512] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160602070415/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Vyshnivetska_bytva |date=2 червня 2016 }} // {{ЕІУ|1|520}}
* [http://litopys.org.ua/human/hum16.htm Витяг з Хроніки Матвія Стрийковського; з книги «Українські гуманісти епохи Відродження XV—XVIII ст.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081121055659/http://litopys.org.ua/human/hum16.htm |date=21 листопада 2008 }}

{{Битви Литви і Польщі з татарами}}
{{DEFAULTSORT:Лопушне}}

[[Категорія:Історія Тернопільської області]]
[[Категорія:Битви XVI століття|Л]]
[[Категорія:Битви в Україні|Л]]
[[Категорія:Битви Великого князівства Литовського|Л]]
[[Категорія:Битви Польщі|Л]]
[[Категорія:Битви польсько-татарських війн|Л]]
[[Категорія:Битви Кримського ханства|Л]]
[[Категорія:1512 у Тернопільській області]]
[[Категорія:Події 28 квітня]]
[[Категорія:Квітень 1512]]

Битва під Лопушним - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Olegvdv68: категоризація