Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T23:34:44Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 01:34, 15 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Seva Seva в 10:10, 14 січня 2023

2023-01-14T10:10:24Z

Нова сторінка

{{Картка:Військовий конфлікт
|конфлікт = Битва під Говтвою
|partof = [[Російсько-польська війна (1654—1667)]]<br>[[Московсько-українська війна (1658—1659)]]
|зображення =
|розмір =
|підпис =
|date = 7 — 12 червня 1659
|місце = Околиці міста [[Говтва (Кременчуцький район)|Говтва]] (нині — село у [[Полтавська область|Полтавській області]])
|результат = Перемога татар і козаків
|сторони1 = [[Файл:Gerae-tamga.png|30px]] [[Кримське ханство]] <br> [[Файл:Herb Viyska Zaporozkoho.svg|30px]] [[Гетьманщина]]
|сторони2 = [[Зображення:Imperial Coat of arms of Russia (17th century).svg|30px]] [[Московське царство]] <br> [[Файл:Herb Viyska Zaporozkoho.svg|30px]] [[Гетьманщина]] (прибічники [[Іван Безпалий|Безпалого]])
|командуючий1 = [[Файл:Gerae-tamga.png|30px]] [[Карач-бей]] ''(12 червня)'' <br> [[Файл:Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg|30px]] [[Герасим Каплонський]]
|командуючий2 = [[Зображення:Imperial Coat of arms of Russia (17th century).svg|30px]] Володимир Новосильцев <br> [[Файл:Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg|30px]] [[Іван Силка]]
|сили1 = ''Татари:'' <br> ''7 — 11 червня:'' 3 500 <ref name=":0">Бульвінський А. Українсько-російські взаємини 1657-1659 рр. в умовах цивілізаційного розмежування на сході Європи. — Київ, 2008</ref> <br> ''12 червня:'' <br> 15 000 ([[Мустафа Наїма|Наїма]]) <ref name=":0"/> <br> 20 000 ([[Іван Виговський|Виговський]]) <ref name=":1">Мицик Ю. Гетьман Іван Виговський. — Київ, 2004</ref> <br> <br> ''Козаки:'' <br> 1 500 <ref name=":0"/>
|сили2 = 15 000 ([[Іван Виговський|Виговський]]) <ref name=":1"/> <br> <br> 1 000 (оцінка І. Бабуліна) <ref name=":2">Бабулин И. Битва под Конотопом. 28 июня 1659 года. — Москва, 2009</ref> — 3 000 московитів, <br> 5 000 козаків (оцінка І. Бабуліна) <ref name=":2"/>
|втрати1 = 200 вбитих, 30 полонених (29 з них страчені) <ref name=":0"/>
|втрати2 = Врятувалося не більше 1 000 <ref name=":0"/>
}}
{{Otheruses|Битва під Говтвою (значення)}}
{{Московсько-українська війна (1658—1659)}}
'''Битва під Говтвою''' (7 — 12 червня 1659 року) — битва [[Московсько-українська війна (1658—1659)|московсько-української війни]] 1658-1659 років, у якій [[Кримське ханство|татарське]] військо на чолі з [[Карач-бей|Карач-беєм]], що прямувало на підмогу гетьману [[Іван Виговський|І. Виговському]], разом із [[Козаки|козацькими]] полками знищили великий московсько-козацький загін воєводи В. Новосильцева, що діяв на півдні [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]]. Розгром московитів став прологом до [[Конотопська битва|Конотопської битви]] 8 липня 1659 року.

== Передісторія ==
У серпні — вересні 1658 року розпочався військовий конфлікт між урядом гетьмана Івана Виговського та [[Московське царство|Московським царством]]. [[Чигирин]] намагався вийти з-під влади [[Москва|Москви]], уклавши [[Гадяцький договір|договір]] з [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] — про входження [[Україна|України]] у конфедерацію з [[Королівство Польське|Польщею]] та [[Велике князівство Литовське|Литвою]]. Війні між [[Гетьманщина|Гетьманщиною]] та Московією передувало [[Повстання Пушкаря та Барабаша|антигетьманське повстання]] під проводом [[Мартин Пушкар|М. Пушкаря]] та [[Яків Барабаш|Я. Барабаша]], що охопило частину території сучасної [[Полтавська область|Полтавщини]].

В ході кампанії 1658 року московське військо [[Ромодановський Григорій Григорович|Г. Ромодановського]] вторглося на Лівобережну Україну та взяло під контроль значну частину півдня Лівобережжя, спираючись на підтримку місцевих козаків — [[Дейнеки|противників]] гетьмана І. Виговського. На початку 1659 року гетьманським силам з допомогою кримських татар вдалося відбити більшість втрачених міст. Царські війська та їхні прихильники продовжували контролювати [[Полтава|Полтаву]] та частину [[Полтавський полк|Полтавського полку]].

Наприкінці березня цар [[Олексій Михайлович]] відправив в Україну 30-тисячне військо на чолі з воєводою князем [[Трубецький Олексій Микитович|Олексієм Трубецьким]]. У його складі була, зокрема, еліта помісної кінноти — московські [[бояри]], [[дворяни]] та «діти боярські». До московитів приєдналося і до 7 тисяч козаків — противників Виговського на чолі з призначеним царем [[Наказний гетьман|«наказним гетьманом»]] [[Іван Безпалий|Іваном Безпалим]].

21 квітня 1659 року московити і козаки І. Безпалого почали облогу [[Конотоп|Конотопа]] — прикордонної фортеці, яку обороняло 4 тисячі козаків на чолі з [[Ніжинський полк|ніжинським полковником]] [[Григорій Гуляницький|Григорієм Гуляницьким]]. Штурми міста не давали успіху і облога набула затяжного характеру. У цей час гетьман І. Виговський збирав військо для походу з метою деблокади Конотопа. Також чекав прибуття кримськотатарських союзників. О. Трубецькой вирішив провести рейдові дії з метою розпорошити гетьманські сили.

== Похід Новосильцева на Полтавщину ==
2 травня ''«для оберігання від татар і зрадників черкас»'' московський командувач відправив на південь Лівобережжя загін на чолі з воєводою Володимиром Новосильцевим. Під його командою були московські дворяни, [[стрільці]] та союзні козаки. Новосильцев дістав наказ рухатися до [[Хорол (місто)|Хорола]], де з’єднатися з [[Драгуни|драгунським]] полком Я. Інвальта, що мав виступити із Полтави.

Загін дістався Хорола 11 травня та, не дочекавшись драгунів, розпочав активні дії проти гетьманських сил. Спершу взяли штурмом і спустошили («висікли й випалили») місто [[Горошине|Горошин]]. А 25 травня невдало намагалися штурмувати [[Балаклія (Миргородський район)|Балаклійку]]. Під час бою за це місто царські війська втратили вбитими 10 осіб, пораненими — 20. Дістав поранення і стрілецький голова К. Ієвлєв. Московити та союзні козаки вирішили відступити. За 4 версти від міста вони потрапили у засідку, яку влаштував наказний полковник [[Філон Гаркуша]]. Під його командою були 3 тисячі козаків і татар. Загін В. Новосильцева, як свідчать московські донесення, «відбився на превелику силу».

У перших числах червня В. Новосильцев дістав значне підкріплення: з-під Конотопа прийшов козацький полк [[Іван Силка|Івана Силки]], з Полтави — драгунський полк Я. Інвальта та козаки полковника [[Кирик Пушкаренко|Кирика Пушкаренка]] — сина М. Пушкаря. З цими силами московський воєвода вирішив здобути [[Говтва (Кременчуцький район)|Говтву]] — сотенне місто [[Чигиринський полк|Чигиринського полку]], розташоване приблизно посередині між Чигирином і Полтавою. <ref name=":0"/>

== Сили сторін ==
Військам В. Новосильцева на півдні Лівобережжя протистояв Чигиринський полк на чолі з полковником [[Герасим Каплонський|Герасимом Каплонським]], а також — татарські загони. За оцінкою історика А. Бульвінського, під Говтву чигиринський полковник привів приблизно 1,5 тисячі козаків <ref name=":0"/>. Також невідома кількість козаків перебувала у гарнізоні міста.

Татар на першому етапі битви налічувалось приблизно 3,5 тисяч <ref name=":0"/>. Долю протистояння вирішило прибуття 12 червня під Говтву великих татарських сил на чолі з [[Джамбуйлуцька орда|перекопським]] князем [[Карач-бей|Карач-беєм]]. Той вів не менше половини ханського війська, яке прямувало на підмогу до І. Виговського. Вже після перемоги під Конотопом у липні гетьман свідчив, що під орудою Карач-бея було 20 тисяч татар <ref name=":1"/>. Меншу цифру — 15 тисяч — наводить турецький хроніст [[Мустафа Наїма]] <ref name=":0"/>.

{| class="toccolours" border="0" cellpadding="3" cellspacing="2" align="right"
|-
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:Mounted_dragoon.jpg|border|150пкс]]</div>
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:Lucznik_tatarski.jpg|border|150пкс]]</div>
|-
|colspan=2|<div style='text-align: center;'><small>Драгун і кримськотатарський лучник</div>
|}

Чисельність московсько-козацького війська під Говтвою гетьман І. Виговський оцінював у 15 тисяч вояків — у листі до польського коронного обозного [[Андрій Потоцький (гетьман)|А. Потоцького]] <ref name=":1"/>. Сучасний російський історик І. Бабулін вважає, що у війську В. Новосильцева було не більше 1 тисячі московитів і 5 тисяч козаків <ref name=":2"/>.

Із московських донесень відомо, що до загону В. Новосильцева під Говтвою входили такі підрозділи:

* Кінні сотні московських дворян і жильців — невідома чисельність;
* Московський стрілецький приказ К. Ієвлєва — 600 вояків (дані за червень 1658 року) <ref name=":0"/>;
* Драгунський полк Я. Інвальта — 1 400 вояків (дані за червень 1658 року) <ref name=":0"/>;
* Козацький полк [[Апостол Павло Охрімович|П. Апостола]];
* Козацький полк І. Силки;
* Козацький полк К. Пушкаренка.

Таким чином, реалістичною видається оцінка чисельності загону від 6 до 8 тисяч вояків.

== Перебіг битви ==
Військо В. Новосильцева підійшло до Говтви 7 червня. Штурм міста розпочався вдень та тривав до другої години ночі — оборонці чинили запеклий опір. Зрештою, московити та козаки відступили та стали табором на околиці міста.

8 червня під Говтву підійшли гетьманські та татарські сили на чолі з Г. Каплонським і Ф. Гаркушею. Розпочались нові запеклі бої, що тривали три дні з перемінним успіхом. До 10 червня козаки та татари змогли оточити табір царського війська <ref name=":0"/>.

Тим часом із [[Крим]]у рухався хан [[Мехмед IV Ґерай|Мегмед IV Ґерай]], що вів військо на підмогу гетьману І. Виговському. Авангардом кримської орди командував нуреддин-султан [[Аділь Ґерай|Аділь-Ґерай]]. Другу частину під орудою Карач-бея хан відправив у район Говтви <ref name=":2"/>.

12 червня, ще до приходу великих татарських сил, полки Г. Каплонського провели штурм московсько-козацького табору. Їх підтримували говтв’янські козаки. У результаті бою царські сили відкинули козаків і татар. За московськими даними, з гетьманського боку загинуло 200 вояків. Ще 30 потрапили у полон, більшість із них, окрім одного знатного татарина, московити стратили.

Того ж дня до Говтви почали підходити основні сили кримських татар. У тригодинному бою царське військо було розгромлене. Залишкам вдалося врятуватися втечею та відступити до Полтави.

== Втрати ==
За свідченням М. Наїми, із загону В. Новосильцева врятувалося не більше 1 000 ратників <ref name=":0"/>. У полон до татар потрапив козацький полковник Іван Силка. Його Карач-бей згодом передав І. Виговському.

Гетьман у листі до А. Потоцького так описав масштаби ворожого розгрому:

{{text|Дав Найвищий Господь, що за його святою милістю ворог на багатьох місцях не міг торжествувати. Спочатку ж він прийшов з п’ятнадцятьма тисячами під Говтву, про що, думаю, в. м. м. панові вже відомо, де зразу після прибуття дістав такого прочухана від його м. пана Карач-бея; мало хто видостався звідти, і вся москва лягла на полі бою, а старші взяті до неволі, між якими є й Силка, керівник оборони [[Зіньків|Зінькова]], який був схоплений і приведений до мене, і тепер і досі залишається прикутий до гармати. <ref name=":1"/>}}

== Наслідки ==
19 червня військо Карач-бея з’єдналося з козаками І. Виговського біля [[Новий Биків|Бикова]]. Союзники вирушили на Конотоп. 24 червня біля [[Крупичполе|Крупичполя]] до гетьмана доєднався кримський хан зі своїми основними силами. 28 червня (за старим стилем) відбулась Конотопська битва — генеральна битва московсько-української війни, у якій військо князя О. Трубецького було розгромлене.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

{{Battle-stub}}
{{Бібліоінформація}}
{{Російсько-українські битви}}
{{Портали|Війна|Історія|Історія України}}

[[Категорія:Говтва]]
[[Категорія:Козацька доба Полтавської області]]
[[Категорія:Битви в Полтавській області]]
[[Категорія:Битви московсько-української війни (1658—1659)]]
[[Категорія:Битви 1659]]
[[Категорія:Битви Кримського ханства]]

Битва під Говтвою (1659) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Seva Seva в 10:10, 14 січня 2023