Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T23:35:15Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 01:35, 15 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>BunykBot: Виправлена суміш розкладок

2023-09-08T01:04:04Z

Виправлена суміш розкладок

Нова сторінка

{{Infobox Military Conflict
|conflict=Битва на Мурафі
|partof=[[Українсько-польські війни]]
|image=
|caption=
|date= 30 [[листопад| листопада]] [[1432]] року<ref name="SB25">''[[Баронч Садок|Barącz S]]''. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1862. — S. 25. {{ref-pl}}</ref>
|place= біля [[села]] [[Копистирин]] (зараз в [[Шаргородський район|Шаргородському районі]] [[Вінницька область|Вінницької області]])
|result= перемога [[Велике князівство Руське|Великого князівства Руського]]
|combatant1=[[Королівство Польське]]
|combatant2=[[Велике князівство Руське]]
|commander1=[[Теодорик Бучацький Язловецький]],<br> [[Ян Менжик]], староста руський<ref name="SB25"/> <br>[[Вінцентій з Шамотул]]
|commander2= [[намісник]] [[брацлав]]ський [[Федір Несвізький]]
|strength1=невідомо
|strength2=невідомо
|casualties1=75% війська убитими і полоненими невідомо
|casualties2=невідомо
}}
'''Битва на Мурафі''' також '''битва під Копистирином'''<ref>{{Cite web|url=http://kphistory.com.ua/citsinskyj-yu-borotba-za-podillya-mizh-polscheyu-ta-lytvoyu-pislya-koriyatovychiv/|title=Сіцінський Ю. Боротьба за Поділля між Польщею та Литвою після Коріятовичів|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170114010358/http://kphistory.com.ua/citsinskyj-yu-borotba-za-podillya-mizh-polscheyu-ta-lytvoyu-pislya-koriyatovychiv/|archivedate=14 січня 2017|deadurl=yes}}</ref> — збройна сутичка на Поділлі, що відбулась 30 листопада [[1432]] року.

== Передісторія ==

У 1411—1430 роках об'єднане Велике [[Поділля]] підпорядковувалося одному володарю. Таку «королівську милість» отримав князь [[Вітовт]] після перемоги польсько-литовсько-руської армії над Тевтонським орденом у [[Грюнвальдська битва|Грюнвальдській битві]] 15 липня 1410 р. Водночас король [[Владислав II Ягайло|Ягайло]] підкреслював, що передавання Поділля під владу Вітовта зовсім не звільняє мешканців від присяги на вірність Польській Короні; тобто, хоч і Вітовт отримав край у пожиттєве володіння, але король зберіг свій [[сюзерен]]ітет. Однак Вітовт, незважаючи на цю умову, сконцентрував у своїх руках адміністративний апарат, самостійно призначаючи своїх подільських намісників — генеральних старост.

Встановлений status quo був порушений одразу після смерті Вітовта. Адміністрація переважної більшості подільських замків заявила про підпорядкування Ягайлові. Це обурило литовсько-руську феодальну еліту, яка згуртувалася навколо Свидригайла.

Великий литовський князь [[Свидригайло]], за версією [[Ян Длугош|Яна Длугоша]], ув'язнив короля та заявив, що не відпустить Владислава ІІ Ягайла доти, доки Литві не буде повернуте Поділля. Врешті, брати примирилися, і Свидригайло був проголошений великим князем литовським. Проте обидві сторони почали готуватися до війни, у якій «яблуком розбрату» виступила, головним чином, Подільська земля.

Перші військові дії на [[Волинь|Волині]] та Поділлі не принесли бажаного результату. Тому 1 вересня 1431 р. було укладено перемир'я між Ягайлом та Свидригайлом, що мало тривати до 7 липня 1433 р. Його зміст визначив сфери впливу на території Поділля: у володінні польського короля залишалися Кам'янець, [[Смотрич (смт)|Смотрич]], [[Скала-Подільська|Скала]] та [[Червоногород]] з їх повітами, а князю Свидригайлу належали [[Брацлав]], [[Сокілець (Немирівський район)|Соколець]], [[Звенигородка|Звенигород]] і землі до Летичева. Смотрич отримав особливий статус західнопольського міста, за яким король на власний розсуд міг відновлювати і перебудовувати замок. На свято Пречистої 1432 р. визначався термін, коли для підписання миру мали зустрітися Свидригайло з Ягайлом. Проте, внаслідок змови у Великому князівстві Литовському стався переворот і новим володарем Литви було проголошено [[Сигізмунд Кейстутович|Сигізмунда Кейстутовича]]. 15 жовтня того ж року той видав грамоту, у якій, по-перше, засвідчив вірність Короні Польській, а, по-друге, гарантував приналежність Поділля до її володінь. Свидригайлові вдалося втекти до [[Полоцьк]]а, де він почав готуватися до війни. Його владу підтримали Полоцька, Вітебська, Смоленська, Сіверська, Київська, Луцька та Брацлавська землі.

Наступні 4 роки в межах Великого князівства Литовського точилась громадянська війна, фактично існувало 2 держави — власне Литва і [[Велике князівство Руське (1432—1435)|Велике князівство Руське]]. Першу очолював Сигізмунд, друге — Свидригайло.

== Битва на Мурафі ==
Битва відбулася [[30 листопада]] [[1432]] року на [[Поділля|Поділлі]], де військо [[Велике князівство Руське (1432—1435)|Великого князівства Руського]], під командуванням луцького воєводи [[Федір Несвіцький|Федька Несвизького]], розгромило військо [[Королівство Польське (1385-1569)|Королівства Польського]] під командуванням [[воєводи руські|воєводи руського]] [[Ян Менжик|Яна Менжика]] і воєводи польського [[Вінцентій з Шамотул|Віцентія]] з [[Шамотули|Шамотул]], під час переправи польських військ через ріку [[Мурафа (річка)|Мурафу]]. Лише невелика частина польського війська врятувалась втечею. Після перемоги на Мурафі військо Федька Несвизького продовжувало наступ і 1433 року після кровопролитного бою взяло [[Кам'янець-Подільська фортеця|Кам'янець-Подільський замок]].

В одному із джерел зберігся опис битви:

''Есть рѢка Мурахва, котрая до Днепра впадает, болотная велми и широко выливаючая чрез лѢсы идучи, и уже было трохи примерзла през которую князь Феодор первѢй иншою дорогою перебывши з войрком, засадился на другом берегу в лѢсѢ з войском своим, a гды пришло ляхом перебывати еѢ, и уже были мало на другую сторону не перешли жолнѢре, кони в руках ведучи, заламовалися, a Феодор з великим криком нагле и несподѢване на поляки ударил. Поляки, будучи новою пригодою и несподЂваною стривожены, едны вплав, лед ломячи, a другие возы вси в гатѢ покидавши и поперевертавши, дали битву, лечь Феодор натирал на них з русью своею добре, на помѢшаных и выежджаючих з рѢки, русь отвсюль нагрѢвала, биючи, топячи, имаючи поляков, тылко волохов, котрые пали на лупезствѢ лядъсъком М много поляки побили, там же забито гетманов двох полских, коронного великого и полного, a войска полскаго часть четвертая ледво утѢкла и то много ранных, a Феодор князь Остроский всѢ скарбы забрал и вернулся додому в покою, з добычею неощацованую велми.''

== Результат і наслідки битви ==
Польські джерела повідомляють, що перемогу в битві здобуло королівське військо, яке незважаючи на раптовий напад на переправі на них руського війська, змогло перейти в контратаку. Поляки навіть пишуть про 12 захоплених знамен ворога, про це зокрема пише [[Ян Длугош]].

Однак більшість дослідників піддають сумнівам свідчення польських джерел, виходячи із наслідків битви: поляки відступають зі Східного Поділля, а [[Федір Несвізький]] захоплює [[Кам'янець-Подільський]]. Очевидно, що в бою на Мурафі перемогу здобули війська Федора Несвізького. 75 % загиблих у польському війську є скоріш за все перебільшенням, але все ж втрати поляків були значними, оскільки вони не змогли далі активно продовжувати кампанію на Східному Поділлі.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* «О плюндрованю руского панства от литвы и поражцЂ их»

[[Категорія:Битви в Україні|М]]
[[Категорія:Битви Польщі|М]]
[[Категорія:Битви у Вінницькій області]]
[[Категорія:Битви Кримського ханства|М]]
[[Категорія:Битви Великого князівства Литовського|М]]
[[Категорія:конфлікти в 1432]]
[[Категорія:1432 в Україні]]

Битва на Мурафі - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>BunykBot: Виправлена суміш розкладок