http://krymology.info/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%91%D0%B5%D0%B9%D0%BB%D0%B8%D0%BA 2026-05-13T03:49:06Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.39.0 http://krymology.info/index.php?title=%D0%91%D0%B5%D0%B9%D0%BB%D0%B8%D0%BA&diff=2943&oldid=prev 2023-11-14T23:30:57Z

<p>Імпортовано 1 версія</p> <table style="background-color: #fff; color: #202122;" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr class="diff-title" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">Версія за 01:30, 15 листопада 2023</td> </tr> <!-- diff cache key krymology_2019:diff::1.12:old-2942:rev-2943 --> </table>

Властарь http://krymology.info/index.php?title=%D0%91%D0%B5%D0%B9%D0%BB%D0%B8%D0%BA&diff=2942&oldid=prev 2023-02-25T14:10:30Z

<p></p> <p><b>Нова сторінка</b></p><div>[[File:Anatolia1300.png|200px|thumb|Турецькі бейства Анатолії бл. 1300.]]<br /> '''Бе́йлик''', або '''бейство''' ({{lang-tu|Beylik}}; [bejlic]) — в [[тюрки|тюркській]] традиції округ чи країна на чолі з [[Бей (титул)|беєм]] (князем). Аналог [[князівство|князівства]] у [[європа|європейській]] традиції, або [[емірат]]у&amp;nbsp;— в арабській. Існували в XI&amp;nbsp;— XVIII століттях на [[Близький Схід|Близькому Сході]], в [[Середня Азія|Середній Азії]], [[Закавказзя|Закавказзі]], Північній Африці, [[Кримське ханство|Кримському ханстві]]. В [[Османська імперія|Османській імперії]]&amp;nbsp;— адміністративний округ, керований [[бей (титул)|беєм]].<br /> [[Файл:Турецькі бейлики XIV століття..png|центр|міні|Турецькі бейлики в XIV столітті.]]<br /> <br /> == Кримське ханство ==<br /> Система поділу [[Кримське ханство|Кримського ханства]] на бейства була успадкована від [[Золота Орда|Золотої Орди]]. Частина бейств була утворена шляхом захоплення земель родовими військовими загонами в XIII столітті, до встановлення влади династії Ґиреїв, частина з'явилась як пожалування [[хан]]ів. Після утворення Кримського ханства беї стали васалами хана. У спеціальному привілеї хана фіксувалися права бейського роду на землю, його імунітети та [[васал]]ьні повинності. За умови припинення бейської [[Династія|династії]] чи зради бея бейство могло перейти до хана. Частина земель бейства входила до домену бейського роду, частина виділялася в умовне землеволодіння за військову службу бейським васалам&amp;nbsp;— [[мурза]]м. Населення окремого бейства складало окремі підрозділи ополчень і регулярної армії. Бейство мало часткову автономію в адміністративних, судових та фінансових справах.<br /> <br /> Ханство поділялося на наступні бейства: <br /> *кримськотатарських родів <br /> #'''Ширін''' — найбільший; займав територію півночі та сходу [[Кримський півострів|Криму]]&amp;nbsp;— від м. Ор-Капи (зараз [[Армянськ]]) на півночі, міста Карасубазар (нині [[Білогірськ]]) на заході і до міста Боспор (нині [[Керч]]) на сході, з адміністративним центром у місті Солхат (нині [[Старий Крим (місто)|Старий Крим]]). Центральним органом управління бейлику Ширін був [[диван]].<br /> #'''Барин''' — в північному Криму між містами Ак-Шейх (нині [[смт]] [[Роздольне (АРК)|Роздольне]]) та м. Айбар (нині с. [[Войкове (Первомайський район)|Войкове]] [[Первомайський район (Крим)|Первомайського району]]).<br /> #'''Аргин''' — обіймав частину південного Криму від м. Кафа (нині [[Феодосія]]) до м. Солдайя (нині [[Судак (місто)|Судак]]). <br /> #'''Яшлав''' ('''Сулеш''') — займав частину південно-західного Криму між річками [[Кача (річка в Криму)|Кача]] та [[Альма]]. <br /> #'''Седжет'''; <br /> *[[Ногайці|ногайського]] роду <br /> #'''Мансур''' ('''Мангит''') — з'явився в XVII столітті і охоплював західний Крим від міста [[Саки (місто)|Саки]] до міста Ак-Мечеть (нині смт [[Чорноморське (АРК)|Чорноморське]]), з центром в останньому. <br /> *[[Половці|половецького]] роду <br /> #'''Кипчак'''.<br /> <br /> ==Джерела==<br /> * ''Іналджик Г.'' Османська імперія: Класична доба (1300-1600), - К.: [[Критика (видавництво)|Критика]], 1998. – 287 с.<br /> * [http://www.vostlit.info./ Середньовічні історичні джерела Сходу і Заходу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100130041133/http://www.vostlit.info/ |date=30 січня 2010 }}<br /> * ''Кресін О.В.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Bejlyk БЕЙЛИК] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306043610/http://history.org.ua/?termin=Bejlyk |date=6 березня 2016 }} // {{ЕІУ|1|215}}<br /> <br /> == Література ==<br /> * ''Кримський А.'' Студії з Криму. К., 1930<br /> * ''Лашков Ф.'' Исторические очерки крымско-татарского землевладения. Симферополь, 1897 {{ref-ru}}<br /> * ''Смирнов В.'' Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала XVIII ст. СПб., 1887 {{ref-ru}}<br /> * ''Сыроечковский В.'' Мухаммед-Гирей и его вассалы. &quot;Ученые записки Московского государственного университета&quot;, 1940, вып. 61 {{ref-ru}}<br /> * ''Manz B.F.'' The Clans of the Crimean Khanate: 1466–1532. &quot;Harvard Ukrainian Studies&quot;, 1978, vol. 2, N 3 {{ref-en}}<br /> <br /> [[Категорія:Адміністративний поділ Кримського ханства]]<br /> [[Категорія:Адміністративний поділ Османської імперії]]<br /> [[Категорія:Мусульманські династії]]<br /> [[Категорія:Колишні адміністративні одиниці країн]]</div>

ua>Ukraine1234