Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-13T16:11:21Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія

Версія за 18:11, 13 листопада 2023

ua>Echelon 1: додано Категорія:Генуезька фортеця (Феодосія) за допомогою HotCat

2023-11-06T07:43:05Z

додано Категорія:Генуезька фортеця (Феодосія) за допомогою HotCat

Нова сторінка

{{Визначна пам'ятка
| назва = Башта святого Костянтина
| місцева_назва =
| зображення = St. Constantine's Tower 2.JPG
| зображення_розмір = 
| зображення_підпис = 
| статус спадщини = [[Пам'ятка культурної спадщини України]]
| країна = {{UKR}}
| місце розташування = [[Феодосія]]
| координати = {{coord|45|01|43|N|35|23|07|E|scale:1000|display=inline,title}}
| конфесія = 
| єпархія = 
| орденська приналежність = 
| тип монастиря = 
| тип будівлі = [[башта]]
| архітектурний стиль = 
| автор проєкту = 
| матеріал = 
| будівник = 
| скульптор = 
| архітектор = 
| засновник = 
| перша згадка = 
| заснування = 
| початок будівництва = 
| закінчення будівництва = [[1382]]
| відомі мешканці = 
| реліквії = 
| настоятель = 
| стан = 
| сховище = 
| кр = Крим
}}
'''Башта святого Костянтина''' — пам'ятка [[Середні віки|середньовічної]] оборонної [[архітектура|архітектури]] у [[Феодосія|Феодосії]], внесена до реєстру пам'яток національного значення України (охор. № 010056/2)<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text |title=Постанова КМУ № 518 від 25 червня 2020 р. «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» |accessdate=15 вересня 2020 |archive-date=11 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201011134810/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text }}</ref>. Споруджена в [[1382]] році, перебудовувалася в [[1443]] році і пізніше — турками.

== Історія ==

Своє ім'я споруда отримала на честь римського імператора [[Костянтин Великий|Костянтина І Великого]], після смерті визнаного християнською церквою святим і рівноапостольним.

Серед багатьох башт в оборонній системі Кафи ця була однією з ключових. Вона замикала зовнішній пояс оборонної лінії. Від башти св. Костянтина вона йшла до гори Мітрідат, потім спускалася до моря, обходячи напівколом місто. Перед мурами пролягав глибокий рів, через який перед воротами були перекинуті [[міст|мости]]. Під час [[облога|облоги]] або якої-небудь небезпеки мости піднімалися і кріпилися до могутніх [[залізо|залізних]] воріт. З настанням сутінків ворота закривалися, і життя в місті завмирало. Вранці вони відкривалися під звуки магометанських [[молитва|молитов]].

Башта називалася ще арсенальною, оскільки в ній зберігалися запаси [[зброя|зброї]] — алебарди, [[шпага|шпаги]], [[арбалет]]и, [[спис]]и, стріли, кам'яні ядра і інше. Недалеко від башти розташовувалися головні фортечні ворота, що носили при генуезцях [[ім'я]] [[Юрій (Георгій) Змієборець|Георгія Змієборця]], а при турках з [[1475]] року — Агли-Капу (Ворота вершника).

Напроти воріт через рів, наповнений [[вода|водою]], був перекинутий міст, побудований, як і ворота, в [[1467]] році при консулі Калочеро де Гвізальфі. У [[1890]] році була знайдена кам'яна плита з гербами консула і [[Генуя|Генуї]], що вихваляє діяння цього консула в зміцненні ділянки [[фортеця|фортеці]] і споруді [[фонтан]]у.
[[Файл:Feodo2_r.png|міні|ліворуч|200пкс|Герб Феодосії 19 століття з баштою Костянтина]]
Башта Костянтина була двох'ярусною, чотиристінною, увінчаною потрійним аркатурним поясом і зубцями — мерлонами, що вкривали стрільців-лучників і арбалетників під час захисту фортеці. Складена башта з місцевого каменя-вапняку, товщина стін доходила до 2 [[метр]]ів. Східна сторона не збереглася, так само, як і міжповерхові балочні перекриття з міцної деревини-[[дуб]]а і [[бук]]у.

Башта Костянтина не раз реконструювалася в XV — XVII століттях. До прибережної стіни (башта знаходилася біля самого зрізу морського берега) був прибудований кам'яний укіс, що оберігав її від розмиву штормовими хвилями і відбійною стінкою, що одночасно служила захистом від гарматних ядер. У XV столітті турки спорудили поряд з баштою напівкруглий бастіон — [[барбакан]], біля воріт був побудований форт.

У [[1898]] році при реставрації башти були відновлені зубці — мерлони з [[цегла|цегли]]. У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] башти і зубці постраждали від обстрілу. Частина зубців була зруйнована.

У [[1958]] році була зроблена ще одна реставрація.

== Після анексії Криму ==

У 2019 році «об'єкт культурної спадщини федерального значення» «Вежа Костянтина» (1382—1448 роки) і прилегла до нього «пам'ятка регіонального значення» «Турецький бастіон» (XV століття) передані в оперативне управління [[Феодосійський музей старожитностей|Феодосійського музею старожитностей]]. У перспективі фортифікаційні споруди планується музеєфікувати і перетворити в об'єкти екскурсійного показу. Можливо, там розміститься експозиція, що розповідатиме про генуезький і османський періоди в історії Феодосії. Ймовірно, будуть організовані виставкові простори і оглядові майданчики. У 2022—2024 роках планується виконання незаконних археологічних розкопок і реставраційних робіт, вартість яких перевищує один мільярд рублів<ref>[https://feogorod.ru/news/feodosiya/bashnya-konstantina-v-ozhidanii-restavratsii/ Башня Константина — в ожидании реставрации]{{Недоступне посилання}}</ref>.

== Цікаві факти ==
Башта знаходиться на сто метрів далі від моря, ніж була побудована спочатку. Справа в тому, що в середині ХІХ століття згідно з планом розвитку міста Феодосії приймається рішення про розвиток і розширення Феодосійського порту, на території якого знаходилася вежа Костянтина. Через це ухвалено рішення про перенесення її на 100 метрів від моря. У 1914 році за рахунок міської казни і меценатської допомоги купців і поміщиків міста Феодосії в Італії наймають інженерів і будівельників, які спеціалізуються на вежах і спорудах середньовіччя. Італійські інженери за рік повністю реконструюють башту святого Костянтина, проводять низку укріплювальних робіт і усувають усі погрішності транспортування башти<ref>{{Cite web |url=https://www.krym4you.com/dostoprimechatelnosti/kreposti/bashnya-konstantina/ |title=Башня Константина |accessdate=15 вересня 2020 |archive-date=24 вересня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200924074223/https://www.krym4you.com/dostoprimechatelnosti/kreposti/bashnya-konstantina/ }}</ref>.

Зображення башти є на старому гербі Феодосії, часто зустрічається на [[поштова марка|поштових марках]] і [[конверт]]ах, значках.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Див. також ==
* [[Генуезька фортеця (Феодосія)]]

== Посилання ==
* [http://south-east.crimea.ua/arh2.html http://south-east.crimea.ua]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}{{ref-ru}}
[[Категорія:Засновані в Україні 1382]]
[[Категорія:Історія Феодосії]]
[[Категорія:Споруди Феодосії]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]
[[Категорія:Вежі України]]
[[Категорія:Генуезька фортеця (Феодосія)]]
{{DEFAULTSORT:Костянтина башта}}

Башта святого Костянтина - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Echelon 1: додано Категорія:Генуезька фортеця (Феодосія) за допомогою HotCat