Б - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

2024-10-07T19:15:46Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 21:15, 7 жовтня 2024
(Немає відмінностей)

ua>Йцукенгапр в 14:56, 11 липня 2024

2024-07-11T14:56:09Z

← Попередня версія		Версія за 16:56, 11 липня 2024
Рядок 3:		Рядок 3:
	\|Зображення=[[Файл:Cyrillic_letter_Be.png]]		\|Зображення=[[Файл:Cyrillic_letter_Be.png]]
	\|uuc=0411\|ulc=0431}}		\|uuc=0411\|ulc=0431}}
	'''Б''', '''б''' («бе»)~~ ~~— друга літера [[кирилиця\|кириличної абетки]]. Є ~~в усіх~~ абетках, створених на ~~слов'яно-~~кириличній графічній основі.		'''Б''', '''б''' («бе») — друга [[літера]] [[кирилиця\|кириличної абетки]]. Є у всіх [[Абетка\|абетках]], створених на [[Кирилиця\|кириличній графічній]] основі.

	== Історія ==		== Історія ==

	[[Файл:B-litera.jpg\|thumb\|Видозміна знака «Б» в різних системах письма.]]		[[Файл:B-litera.jpg\|thumb\|Видозміна знака «Б» в різних системах письма.]]
	Походить від літери [[кирилиця\|старослов'янської кириличної абетки]] [[Файл:Early Cyrillic letter Buky.svg\|30px]] («буки»), яка вважається похідною від великої грецької літери Β ([[Бета (літера)\|«бета» або «віта»]]). Накреслення пояснюють видозміною грецької «віти»~~ ~~— «недорисовуванням» верхнього елемента літери. Втім, на думку деяких дослідників, кирилична «буки» є видозміненим [[глаголиця\|глаголичним знаком]]. Числового значення у [[~~старослов'янська~~ система числення\|кириличній ~~буквеній цифірі~~]] «буки» не мала, оскільки у неї не було прямого відповідника у грецькій абетці (літері Β, β відповідала кирилична «віди»). Цікаво, що в ~~латинці~~ звук [b] передає літера «[[B (латиниця)\|B]]» такого ж походження, її ідентичність кириличній «В» пояснюється тим, що [[римляни]] запозичили свою абетку у [[~~Елліни~~\|греків]] ще тоді, коли β означала звук «б». Під час створення слов'янської абетки ([[IX століття]]) греки вимовляли β вже як «в», і в цьому фонетичному значенні вона узвичаїлась у ~~слов'янській абетці~~.		Походить від літери [[кирилиця\|старослов'янської кириличної абетки]] [[Файл:Early Cyrillic letter Buky.svg\|30px]] («буки»), яка вважається похідною від великої грецької літери Β ([[Бета (літера)\|«бета» або «віта»]]). Накреслення пояснюють видозміною грецької «віти» — «недорисовуванням» верхнього елемента літери. Втім, на думку деяких дослідників, кирилична «буки» є видозміненим [[глаголиця\|глаголичним знаком]]. Числового значення у [[Кирилична система числення\|кириличній системі числення]] «буки» не мала, оскільки у неї не було прямого відповідника у грецькій абетці (літері Β, β відповідала кирилична «віди»). Цікаво, що в [[Латинська абетка\|латиниці]] звук [b] передає літера «[[B (латиниця)\|B]]» такого ж походження, її ідентичність кириличній «В» пояснюється тим, що [[римляни]] запозичили свою абетку у [[Греки\|греків]] ще тоді, коли β означала звук «б». Під час створення слов'янської абетки ([[IX століття]]) греки вимовляли β вже як «в», і в цьому фонетичному значенні вона узвичаїлась у кирилиці.

	У [[глаголиця\|глаголиці]] «буки» мала накреслення [[Файл:Glagoljica Buki.svg\|15px]] і [[старослов'янська система числення\|числове значення]] «2».		У [[глаголиця\|глаголиці]] «буки» мала накреслення [[Файл:Glagoljica Buki.svg\|15px]] і [[старослов'янська система числення\|числове значення]] «2».

	Назва «буки» походить від {{lang-cu\|боукы}} ({{lang-x-slav\|*buky}})~~ ~~— «[[буква]]», «літера», яке споріднене зі словом «[[бук]]»		Назва «буки» походить від {{lang-cu\|боукы}} ({{lang-x-slav\|*buky}}) — «[[буква]]», «літера», яке споріднене зі словом «[[бук]]»

	У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма ([[Устав (письмо)\|устав]], [[півустав]], [[скоропис]]) «Б» вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.		У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма ([[Устав (письмо)\|устав]], [[півустав]], [[скоропис]]) «Б» вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

	У [[XVI]] ~~столітті~~, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.		У [[XVI століття\|XVI столітті]], крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

	== Читання ==		== Читання ==
Рядок 24:		Рядок 24:
	* [β] ([[б]]-[[в]]) — [[дзвінкий губно-губний фрикативний]]		* [β] ([[б]]-[[в]]) — [[дзвінкий губно-губний фрикативний]]
	* [b̪] (твердий [[б]]) — [[дзвінкий губно-зубний проривний]]		* [b̪] (твердий [[б]]) — [[дзвінкий губно-зубний проривний]]
	* [ʙ] ([[б]]-[[бр]]) — [[губно-губний дрижачий]]		* [ʙ] ([[б]]-бр) — [[губно-губний дрижачий]]

	=== В інших кириличних абетках ===		=== В інших кириличних абетках ===
Рядок 37:		Рядок 37:
	=== Мала літера ===		=== Мала літера ===
	* б — скорочене кириличне позначення [[барн]]а, одиниці вимірювання ефективного поперечного перерізу ядерних процесів		* б — скорочене кириличне позначення [[барн]]а, одиниці вимірювання ефективного поперечного перерізу ядерних процесів
	~~{{clear:left}}~~		[[Файл:Cyrillic Letter Б.svg\|thumb\|Літера "Б".]]
	[[Файл:Cyrillic Letter Б.svg\|thumb\|Літера~~ —~~ Б]]

	== Цікаві факти ==		== Цікаві факти ==
	* В українській мові є слово, що складається тільки з одної літери «б» — стягнена форма [[умовний спосіб\|умовної]] частки «би», що вживається після голосних.		* В [[Українська мова\|українській мові]] є слово, що складається тільки з одної літери «б» — стягнена форма [[умовний спосіб\|умовної]] частки «би», що вживається після голосних.
	* [[Тхакарам]] — літера абетки [[Малаялам (~~письмо~~)\|малаялам]], схожа на велику «Б», що лежить «на боці».		* Тхакарам — літера абетки [[Малаялам (писемність)\|малаялам]], схожа на велику «Б», що лежить «на боці».

	== Таблиця кодів ==		== Таблиця кодів ==

Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-12T12:58:46Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 14:58, 12 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Keneris: Відкинуто редагування 46.96.181.32 (обговорення) до зробленого InternetArchiveBot

2023-08-30T09:16:29Z

Відкинуто редагування 46.96.181.32 (обговорення) до зробленого InternetArchiveBot

Нова сторінка

{{Кирилиця
|Заголовок=Літера Б
|Зображення=[[Файл:Cyrillic_letter_Be.png]]
|uuc=0411|ulc=0431}}
'''Б''', '''б''' («бе») — друга літера [[кирилиця|кириличної абетки]]. Є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі.

== Історія ==

[[Файл:B-litera.jpg|thumb|Видозміна знака «Б» в різних системах письма.]]
Походить від літери [[кирилиця|старослов'янської кириличної абетки]] [[Файл:Early Cyrillic letter Buky.svg|30px]] («буки»), яка вважається похідною від великої грецької літери Β ([[Бета (літера)|«бета» або «віта»]]). Накреслення пояснюють видозміною грецької «віти» — «недорисовуванням» верхнього елемента літери. Втім, на думку деяких дослідників, кирилична «буки» є видозміненим [[глаголиця|глаголичним знаком]]. Числового значення у [[старослов'янська система числення|кириличній буквеній цифірі]] «буки» не мала, оскільки у неї не було прямого відповідника у грецькій абетці (літері Β, β відповідала кирилична «віди»). Цікаво, що в латинці звук [b] передає літера «[[B (латиниця)|B]]» такого ж походження, її ідентичність кириличній «В» пояснюється тим, що [[римляни]] запозичили свою абетку у [[Елліни|греків]] ще тоді, коли β означала звук «б». Під час створення слов'янської абетки ([[IX століття]]) греки вимовляли β вже як «в», і в цьому фонетичному значенні вона узвичаїлась у слов'янській абетці.

У [[глаголиця|глаголиці]] «буки» мала накреслення [[Файл:Glagoljica Buki.svg|15px]] і [[старослов'янська система числення|числове значення]] «2».

Назва «буки» походить від {{lang-cu|боукы}} ({{lang-x-slav|*buky}}) — «[[буква]]», «літера», яке споріднене зі словом «[[бук]]»

У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма ([[Устав (письмо)|устав]], [[півустав]], [[скоропис]]) «Б» вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У [[XVI]] столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

== Читання ==

Залежно від позиції, фонема «б» може мати такі [[алофон]]и:
* [b] ([[б]]) — [[дзвінкий губно-губний проривний]]
* [β] ([[б]]-[[в]]) — [[дзвінкий губно-губний фрикативний]]
* [b̪] (твердий [[б]]) — [[дзвінкий губно-зубний проривний]]
* [ʙ] ([[б]]-[[бр]]) — [[губно-губний дрижачий]]

=== В інших кириличних абетках ===
В алфавітних системах на основі кирилиці «б» частіше читається як [[дзвінкий губно-губний проривний|[b]]], але вимова у деяких випадках може дещо змінюватися залежно від позиції у слові. Наприклад, у російській мові присутнє таке явище, як оглушення дзвінких приголосних наприкінці слів і складів. Відповідно до цього «б» читається в цій позиції як [[Глухий губно-губний проривний|[p]]]: ''дуб'' — [dup].

== Інше використання ==
Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «другий»: [[Ложа (театр)|ложа]] «Б», розділ «б». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 4-Б клас, будинок 15-Б тощо.

=== Велика літера ===
* Б — скорочене кириличне позначення [[Бел (фізика)|бела]], одиниці вимірювання різниці рівнів звукової гучності або потужності та потужності інших фізичних величин.

=== Мала літера ===
* б — скорочене кириличне позначення [[барн]]а, одиниці вимірювання ефективного поперечного перерізу ядерних процесів
{{clear:left}}
[[Файл:Cyrillic Letter Б.svg|thumb|Літера — Б]]

== Цікаві факти ==
* В українській мові є слово, що складається тільки з одної літери «б» — стягнена форма [[умовний спосіб|умовної]] частки «би», що вживається після голосних.
* [[Тхакарам]] — літера абетки [[Малаялам (письмо)|малаялам]], схожа на велику «Б», що лежить «на боці».

== Таблиця кодів ==
{| class="standard"
! [[Кодова сторінка|Кодування]]
! Регістр
! Десятковий<br />код
! 16-ковий-<br /> код
! Вісімковий-<br /> код
! Двійковий код
|-
| rowspan="2" | [[Юнікод]]
| Велика
| style="text-align:right;" | 1041
| style="text-align:right;" | 0411
| style="text-align:right;" | 002021
| style="text-align:right;" | 00000100 00010001
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 1073
| style="text-align:right;" | 0431
| style="text-align:right;" | 002061
| style="text-align:right;" | 00000100 00110001
|-
| rowspan="2" | [[ISO 8859-5]]
| Велика
| style="text-align:right;" | 177
| style="text-align:right;" | B1
| style="text-align:right;" | 261
| style="text-align:right;" | 10110001
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 209
| style="text-align:right;" | D1
| style="text-align:right;" | 321
| style="text-align:right;" | 11010001
|-
| rowspan="2" | [[KOI 8]]
| Велика
| style="text-align:right;" | 226
| style="text-align:right;" | E2
| style="text-align:right;" | 342
| style="text-align:right;" | 11100010
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 194
| style="text-align:right;" | C2
| style="text-align:right;" | 302
| style="text-align:right;" | 11000010
|-
| rowspan=2 | [[Windows 1251]]
| Велика
| style="text-align:right;" | 193
| style="text-align:right;" | C1
| style="text-align:right;" | 301
| style="text-align:right;" | 11000001
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 225
| style="text-align:right;" | E1
| style="text-align:right;" | 341
| style="text-align:right;" | 11100001
|}

== Джерела ==
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38485 '''Б'''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191029155738/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38485 |date=29 жовтня 2019 }} — [[Енциклопедія сучасної України|ЕСУ]]
* {{СУМ-11|б}}
* {{УРЕ}}
* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'' Б // [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова. Енциклопедія]]. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.

[[Категорія:Українська абетка]]
[[Категорія:Літери кирилиці]]