Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-13T16:44:55Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 18:44, 13 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Alice Redhotroof: стиль

2023-10-09T17:45:05Z

стиль

Нова сторінка

{{Картка:Природоохоронна територія
| name = Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Аю-Даг»
| image = Вид на Аю-Даг.jpg
| зображення_підпис = Вид на Аю-Даг із Гурзуфа
| ширина_зображення = 300px
| категорія_мсоп = IV
| map =
| caption =
| ширина_мапи =
| локатор_x =
| локатор_y =
| розташування = {{UKR}}<br/>[[Алушта]][[Автономна Республіка Крим|АР Крим]]
| nearest_city = [[Алушта]]
|lat_degrees = 44 | lat_minutes = 33 | lat_seconds = 40 | lat_direction = N
|long_degrees = 34 | long_minutes = 20| long_seconds = 05 | long_direction = E
| площа = 527 га
| заснований =[[28 жовтня]] [[1974]]
| число_відвідувачів =
| рік_відвідувачів =
| керуюча_організація = Алуштинське державне лісове господарство
| Карта розташування = Україна Крим
| Карта розташування 2 =
}}
'''Аю-Даг''' ({{lang-crh|«Ayuv Dağ», «Аюв Дагъ»}}, {{lang-ru|«Аю-Даг»}}) — ландшафтний заказник республіканського значення на теренах [[Алуштинська міська рада|Алуштинської міської ради]] поміж [[Алушта|алуштинськими]] селищами [[Партеніт]] і [[Гурзуф]] [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]]. Заснований згідно з [[Постанова|Постановою]] [[Кабінет міністрів|Кабінету міністрів]] [[УРСР]] від [[28 жовтня]] 1974 № 500 на основі [[Пам'ятка природи|пам'ятки природи]], оголошеної [[1974]] року.

== Загальні відомості ==
Землекористувачем всієї території є Державне підприємство Алуштинське лісове господарство. На теренах заказника збереглись [[Археологія|археологічні]] пам'ятки — руїни [[Середньовіччя|середньовічного]] храму Свв. [[Костянтин Великий|Костянтина]] і [[Олена Константинопольська|Олени]] (VIII ст.-XVI ст.), руїни середньовічного монастиря в бухті Панаір {Х ст.-XV ст.), руїни середньовічного храму на Клісури (VIII ст.-XVI ст.), меморіальний комплекс [[Іоанн (єпископ Готський)|Св. Івана Готського]] колишнього храму Апостолів Петра і Павла<ref>{{Cite web |url=http://www.primetour.ua/uk/company/articles/Tainstvennaya-vizitka-YUBK.html |title=Таємнича візитка ПБК |accessdate=9 травня 2015 |archive-date=24 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150924081737/http://www.primetour.ua/uk/company/articles/Tainstvennaya-vizitka-YUBK.html }}</ref>.

Площа заказника 527,0 [[га]]. Гора [[Аю-Даг]] належить до [[лаколіт]]ів. Вона виступає в море на 2,0-2,5 [[км]] і є витягнутою у [[північ]]но-[[захід]]ному напрямку на 2,4 км та має висоту над рівнем моря 577 [[м]]. Зі сторони моря скельні схили помережані [[мис]]ами і [[бухта]]ми поміж ними.

Згідно з класифікацією [[Міжнародний союз охорони природи|Міжнародного союзу охорони природи]] заказник відносяться до IV — Територія збереження виду/місцеперебування, де дозволяється активне використання при умові збереження місцеперебування певного виду.

== Опис ==
[[Файл:Церковь.jpg|міні|праворуч|170пкс|Руїни церкви Свв. Костянтина і Олени]]
[[Файл:Medved gora7580.JPG|міні|праворуч|170пкс|Скелі Аю-Дагу]]
[[Файл:Strawberry-tree.png|міні|праворуч|170пкс|Суничне дерево на Аю-Дазі]]
[[Файл:Аю-Даг - ліс на вершині-1.JPG|міні|праворуч|170пкс|Ліс на вершині гори]]
[[Файл:Підніжжя Аю-Даг.JPG|міні|праворуч|170пкс|Ліс у підніжжі гори]]
У заказнику зосереджено 577 видів рослин (біля п'ятої частини флори Криму)<ref>[http://crimea-media.ru/Ayu_Doug.html Гора Аю-Даг] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150518071210/http://crimea-media.ru/Ayu_Doug.html |date=18 травня 2015 }}{{ref-ru}}</ref>, з яких 44 види на теренах Криму є малопоширеними, 13 є ендеміками, 17 занесено до [[Червона книга України|Червоної книги України]] ([[1994]], [[2009]]). Лише на Аю-Дазі зустрічаються капуста лісова кримська<ref>[http://rasteniy.net/s-zheltimi-cvetkami/kapusta-lesnaya-krimskaya.html Капуста лесная крымская] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304212321/http://rasteniy.net/s-zheltimi-cvetkami/kapusta-lesnaya-krimskaya.html |date=4 березня 2016 }}{{ref-ru}}</ref> (''Brassica sylvestris subsp taurica'') та дрок Вєри (Genista verae)

Пологіші схили гори зі сторони півострова і її вершина покриті засухостійкими [[Ксерофіти|ксерофітних]] заростями [[Листопадні рослини|листяних]] [[кущ]]ів і низькорослих дерев заввишки 3-4 [[Метр|метри]], по типу [[Середземне море|середземноморського]] шиблякового лісу<ref>[http://www.fitogeo.ru/public_card/2746/shiblyak/ Шибляк] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150518083131/http://www.fitogeo.ru/public_card/2746/shiblyak/ |date=18 травня 2015 }}{{ref-ru}}</ref>. Кореневі системи більшістю дерев, кущів цих лісів пристосовані до утримання ґрунтів на крутосхилах.

Серед них зустрічаються невеликі [[Гай|гаї]] [[Сосна кримська|сосни кримської]] (''Pinus nigra ssp. pallasiana''). Основними породами шиблякового лісу на [[Вапно|вапняних]] схилах є невеликий [[дуб пухнастий]] (''Quercus pubescens Willd.''), [[дуб скельний]] (''Quercus petraea''), [[граб]] східний<ref>{{Cite web |url=http://ukr-flora.at.ua/photo/viddil_kvitkovi_magnoliophyta/corylaceae_lishhinovi/carpinus_orientalis_grab_skhidnij_3/74-0-194 |title=Граб східний |accessdate=9 травня 2015 |archive-date=18 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150518071909/http://ukr-flora.at.ua/photo/viddil_kvitkovi_magnoliophyta/corylaceae_lishhinovi/carpinus_orientalis_grab_skhidnij_3/74-0-194 }}</ref> ('' Carpinus orientalis''), [[ясен звичайний]] (''Fraxinus excelsior L.''). Поміж ними у другому ярусі лісів зустрічаються [[горобина звичайна]] (''Sorbus aucuparia''), [[берека]] (''Sorbus torminalis Crantz''), груша лохолиста<ref>[http://www.botansad.com.ua/index.php/04/69-розові-rosaceae-juss/900-груша-лохолистная-%E2%80%94-pyrus-elaeagrifolia-pall.html Груша лохолистная] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150518072406/http://www.botansad.com.ua/index.php/04/69-розові-rosaceae-juss/900-груша-лохолистная-%E2%80%94-pyrus-elaeagrifolia-pall.html |date=18 травня 2015 }}{{ref-ru}}</ref> (''Pyrus elaeagnifolia''), [[дерен справжній]] (''Cornus mas L.''), [[держидерево звичайне]] (''Paliurus''), [[шипшина собача]] (''Rosa canina L.'').

У заказнику збереглось немало кримських [[Реліктові види|реліктових видів]] рослин, таких, як занесене у Червону книгу єдине вічнозелене дерево на теренах [[Україна|України]] [[суничник дрібноплодий]] (''Arbutus andrachne''), якого з 40 локалізацій у Криму збереглось найбільше на Аю-Дазі — 111 дорослих дерев і 52 дерева підросту на 1 [[га]]. [[Вічнозелені рослини|Вічнозелені]] [[хвойні]] [[ялівець високий]] (''Juniperus excelsa'') і [[Juniperus oxycedrus|ялівець колючий]] (''Juniperus oxycedrus''), що ростуть разом з більшістю дерев шиблякового лісу. Біля мису Монастирського знаходиться унікальний гай [[Фісташка туполиста|фісташки туполистої]] (''Pistacia mutica''), занесена до Червоної книги як вид на межі вимирання. Поряд любить рости вічнозелений напівчагарник іглиця колюча<ref>{{Cite web |url=http://roslunu.com.ua/i/390/ |title=Іглиця понтійська |accessdate=9 травня 2015 |archive-date=18 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150518100550/http://roslunu.com.ua/i/390/ }}</ref> (''Ruscus aculeatus''), жасмин кущовий<ref>[http://www.belena.biz/nov4/jasmin.htm Жасмин кустарниковый] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150923183444/http://www.belena.biz/nov4/jasmin.htm |date=23 вересня 2015 }}{{ref-ru}}</ref> (''Jasminum fruticans''), ладанник кримський<ref>[http://herbalis.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=969 ЛАДАННИК КРЫМСКИЙ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150518094931/http://herbalis.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=969 |date=18 травня 2015 }}{{ref-ru}}</ref> (''Cistus tauricus C. Presl.'')

Аю-Даг використовують сезонно [[Лебідь|лебеді]] (''Cygnus''), [[Журавлеві|журавлі]] (''Gruidae''), інші птахи для відпочинку при [[Міграція птахів|міграції]] перед чи після подолання [[Чорне море|Чорного моря]]. На горі було останнє місце гніздування в Криму [[орлан]]ів (''Haliaeetus''). Тепер у заказнику гніздяться [[мартинові|мартини]] (''Larus''), деколи [[баклан]]и (''Phalacrocorax''), у лісах [[Горлиця (рід)|горлиці]] (''Streptopelia''), [[Совоподібні|сови]] (''Strigiformes''), [[Сойка|сойки]] (''Garrulus glandarius''), [[Дятел|дятли]] (''Dendrocopos''), [[Синиця|синиці]] (''Parus''), [[Дрізд|дрозди]] (''Turdus''), [[Горобцеві|горобці]] (''Passeridae''). З [[Плазуни|плазунів]] поширені [[вуж]]і (''Natrix''), [[полоз]]и (''Dolichophis''), [[Полоз леопардовий|леопардовий полоз]] (''Zamenis situla''), [[ящірки]] (''Lacertilia''), [[жовтопузик]] (''Pseudopus apodus''), внесений до Червоної книги. З [[ссавці]]в тут проживають дрібні [[мишоподібні]] [[гризуни]] (''Muriformes''), [[кажани]] (''Microchiroptera''), [[Вивірка|вивірки]] (''Sciurus''), [[Їжакові|їжаки]] (''Erinaceidae''), [[Куниця|куниці]] (''Martes''), [[Заєць сірий|зайці]] (''Lepus europaeus''), [[Борсук європейський|борсуки]] (''Meles meles''), [[Лисиця (група родів)|лисиці]] (''Vulpes''). У пошуках їжі зимою сюди заходять [[Сарна європейська|сарни європейські]] (''Capreolus capreolus''), [[Олень|олені]] (''Cervus''), [[Свиня дика|Дикі кабани]] (''Sus scrofa'').

== Джерела ==
* Ена В. Г. Заповедные ландшафты Крыма, Симферополь, 1989 стор. 76-78 {{ref-ru}}

== Посилання ==
[[Файл:Map au dag.jpg|міні|праворуч|150пкс|Схема туристичних маршрутів на горі Аю-Даг]]
* [https://sergiusleo.wordpress.com/2014/11/15/аю-даг-удивительное-место-силы/ Аю-Даг — удивительное место Силы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150518232548/https://sergiusleo.wordpress.com/2014/11/15/аю-даг-удивительное-место-силы/ |date=18 травня 2015 }} {{ref-ru}}
* [http://flora.crimea.ru/zemlanichnik/zemlanichnik.html/ ЗЕМЛЯНИЧНИК МЕЛКОПЛОДНЫЙ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006070328/http://flora.crimea.ru/zemlanichnik/zemlanichnik.html/ |date=6 жовтня 2014 }} {{ref-ru}}
* [http://plener.com.ua/node/243 СПИСОК ТАКСОНОВ, ЭНДЕМИЧНЫХ ДЛЯ КРЫМА. А. В.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006094143/http://plener.com.ua/node/243 |date=6 жовтня 2014 }} {{ref-ru}}
* [http://krymology.info/index.php/Дикорастущие_растения_Крыма_%28словник%29 Дикорастущие растения Крыма (словник)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170517101454/http://krymology.info/index.php/Дикорастущие_растения_Крыма_(словник) |date=17 травня 2017 }} {{ref-ru}}
* [http://landshaft-flora.ru/krasnaya-kniga-kryma-2/ Красная книга Крыма] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150518082104/http://landshaft-flora.ru/krasnaya-kniga-kryma-2/ |date=18 травня 2015 }} {{ref-ru}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Природоохоронні території загальнодержавного значення АР Крим}}
{{Заказники України загальнодержавного значення}}
{{Заказники АР Крим}}
{{Природно-заповідний фонд Алушти}}

[[Категорія:Категорія МСОП IV]]
[[Категорія:Ландшафтні заказники Криму]]
[[Категорія:Природоохоронні об'єкти, засновані 1974]]

Аю-Даг (заказник) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Alice Redhotroof: стиль