Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T12:30:20Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 14:30, 14 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Andriy.vBot: Бот: перекатегоризація з Сторінки із неперевіреними перекладами на Сторінки з неперевіреними перекладами

2022-11-05T11:05:46Z

Бот: перекатегоризація з Сторінки із неперевіреними перекладами на Сторінки з неперевіреними перекладами

Нова сторінка

{{Особа}}
'''Арслан Ґерай (Гірей)''' (крым. Arslan Geray , <span lang="crh" dir="rtl" class="script-arabic script-Arab" style="font-size:125%; font-family:Harmattan,Scheherazade,Lateef,LateefGR,Alkalami,Amiri,'DejaVu Sans',FreeSerif,'Noto Naskh Arabic','Droid Arabic Naskh','Arabic Typesetting','Sakkal Majalla','Traditional Arabic','Simplified Arabic','Caribri','Segoe UI','Microsoft Sans Serif',Arial,'Times New Roman',serif,sans-serif;">آرسلان كراى ‎ розум. після [[1783]]) — [[Сераскер|сераскир]] [[Єдичкульська орда|Едичкульської орди]] ([[1777]], [[1779]]), кримський [[Калга (титул)|калга]] ([[1782]]), син царевича Ахмеда Ґерая, онук кримського хана [[Девлет II Ґерай|Девлета II Ґерая]], брат ханів [[Шагін Ґерай|Шагіна Ґерая]] і [[Бахадир II Ґерай|Бахадира II Ґерая]].

== Біографія ==
Весною [[1774|1774 року]] брати [[Бахадир II Ґерай|Бахадир]] і Арслан з військом з абазин прибули на допомогу своєму братові, кубанському сераскиру [[Шагін Ґерай|Шагіну Ґераю]] в боротьбі проти кримського хана [[Девлет IV Ґерай|Девлета IV Ґерая]].

Російський уряд, який прагнув посадити свого ставленика, калгу Шахіна Ґерая, на ханський престол у Бахчисараї, спочатку вирішив домогтися його затвердження ханом в ногайських ордах у Закубанні, «''а тому кримці вже будуть змушені визнати загальним ханом, і отже не буде поділу двох областей''».

На чолі Єдичкульської орди перебував [[сераскер]] Арслан Ґерай. Незважаючи на це, едичкульці відмовилися проголосити нового хана. У своєму листі калзі Шахіну Ґераю сераскир Арслан Ґерай писав, що "вони відповідали: «''Як так, ми здавна відвикли служити старанно Правовірної імперії і від цього надалі не перестанемо служити їй з такою ж вірністю, в чому знову утвердили себе присягаючою обіцянкою…''».

У січні [[1777|1777 року]] за підтримки Росії буджацькі, єдисанські та джембойлуцькі ногайці визнали Шахіна Ґерая новим кримським ханом. Шахін Ґерай переправився до Криму, де місцеві мурзи на зборах обрали його ханом. Арслан Ґерай був залишений [[Сераскер|сераскиром]] Едичкульської орди, він жив за [[Кубань (річка)|Кубанню]] на річці Лабі між тиміргоєвцями.

У березні [[1777|1777 року]] кубанський [[Сераскер|сераскир]] Арслан Ґерай попросив російську владу повернути фортецю Єні-Копил місцевим ногайцям, що через обставини, що пішли за Кубань. Російські загони залишили [[Слов'янськ-на-Кубані|Єні-Копил]] і відступили в Ескі-Копил (Старий Копил).

У грудні [[1777]] — січні [[1778]] року царевич [[Бахадир II Ґерай|Бахадир Ґерай]] домовився з мурзами Едичкульскої орди переїхати до них. Він хотів звести свого сина Селіма Ґерая на посаду сераскира над усіма ногайськими ордами в Закубанні. Арслан Ґерай вирушив у [[Тамань]] до Багадира на переговори.

Арслан Ґерай, призначений [[Шагін Ґерай|Шахіном Ґераєм]], [[Сераскер|сераскиром]] Кубанської орди, не мав реальної влади над усіма ногайськими ордами. У своєму листі до хана Арслан писав, що одна частина кубанців перейшла під владу мурзи Муси Ісламова, а інша перебралася до верхів'я Кубані. А при ньому самому залишилися люди, «''найбідніші і не в змозі мене'' [Арслана Ґерая] ''утримувати''».

У січні [[1779|1779 року]] касаївські ногайці, кочували по річці Ташле, поросили про прийняття їх під владу хана Шахіна Ґерая. Їхнім [[Сераскер|сераскиром]] був його рідний брат Арслан Ґерай.

У [[1779|1779 році]] російський генерал [[Суворов Олександр Васильович|Олександр Суворов]] зустрічався зі [[Ставрополь|Ставрополі]] з кримськими царевичами Арсланом Ґераєм та Бахадиром Ґераєм. Було досягнуто угоди, за умовами яких російські солдати не повинні були завдавати шкоди майну ногайців, було встановлено жорстока кара за мародерство, припинялося безплатне постачання російських солдатів рахунок місцевих жителів.

У [[1781|1781 році]] в Криму та на Кубані спалахнуло повстання проти російського ставленика, хана [[Шагін Ґерай|Шахіна Ґерая]]. Повстанці закликали до Криму на ханський престол старшого брата Шахіна — [[сераскер]]а абазин [[Бахадир II Ґерай|Бахадира Ґерая]]. Повалений хан утік у [[Єні-Кале|Єнікалі]], де сховався під захистом російського гарнізону. Кубанський [[Сераскер|сераскир]] Арслан Ґерай також виступив проти Шахіна Ґерая та підтримав свого іншого брата Бахадира, проголошеного новим ханом. Бахадир II Ґерай призначив Арслана Ґерая новою калгою.

Повалений хан [[Шагін Ґерай|Шахін Ґерай]] у супроводі російських військ рушив із півночі на Крим. Калга Арслан Ґерай з військом прибув у фортецю [[Перекоп (місто)|Перекоп]] і очолив оборону. Шахін двічі відправляв своїх послів до брата, просячи його пропустити російські війська углиб півострова. При наближенні російської армії до [[Перекоп (місто)|Перекоп]] практично всі кримське військо перейшло на бік хана. Арслан Ґерай спішно втік до свого брата Бахадира II Ґерая.

Хан Бахадир II Ґерай і калга Арслан Ґерай, на околицях Керчі з'єднавшись із силами царевича Халима Ґерая, вирішили чинити опір Шахину Ґераю до останньої краплі крові. Проте до листопада [[1782|1782 року]] російські війська під командуванням [[Генерал-поручник|генерал-поручика]] А. Бальмена та [[Генерал-поручник|генерал-поручика]] [[Суворов Олександр Васильович|О. Суворова]] придушили повстання у Криму та на Кубані. За підтримки російських військ Шахін Ґерай вдруге вступив у [[Бахчисарай]] і зайняв ханський престол. Військо повстанців під керівництвом царевича Халима Ґерая було розбито росіянами. Хан Бахадир II Ґерай та калга Арслан Ґерай були схоплені під [[Керч]]ю і доставлені до [[Білогірськ|Карасубазару]], де хан влаштував над ними народний суд. Шахін Ґерай вирішив жорстоко розправитися зі своїми братами та іншими лідерами повстанців. Завдяки втручанню російського командування, Бахадир та Арслан уникли смерті та були ув'язнені в [[Херсон]]і. Однак султан Халім Ґерай і ряд лідерів бунтівників були страчені.

== Джерела ==
* ''Кипкеева З. Б.'' Северный Кавказ в Российской империи: народы, миграции, территории. — Ставрополь, 2008. — ISBN 5-88648-599-6
* ''Алиева С. И.'' Ногайские тюрки (XV—XX вв.). — {{Б.}}, 2009. — ISBN 978-9952-448-97-9
* ''Рабби Азарья''. [http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XVIII/1760-1780/Rabbi_azarja/text.phtml?id=5707 События, случившиеся в Крыму в царствование Шагин-Гирей-хана].

[[Категорія:Персоналії XVIII століття]]
[[Категорія:Персоналії:Кримське ханство]]
[[Категорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]
[[Категорія:Ґераї]]

Арслан Ґерай (калга) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Andriy.vBot: Бот: перекатегоризація з Сторінки із неперевіреними перекладами на Сторінки з неперевіреними перекладами