Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-13T16:39:18Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія

Версія за 18:39, 13 листопада 2023

ua>Echelon 1: вилучено Категорія:Генуезькі колонії; додано Категорія:Генуезький Крим за допомогою HotCat

2023-11-06T09:00:47Z

вилучено Категорія:Генуезькі колонії; додано Категорія:Генуезький Крим за допомогою HotCat

Нова сторінка

{{Замок
| назва = Алустон
| місцева_назва = 
| зображення = FORTRESS ALUSTON 2.jpg
| зображення_розмір = 300px
| зображення_підпис = Руїни вежі Ашага-Куле
| статус = 
| країна = {{UKR}}
| місце розташування = [[Алушта]],
[[Автономна Республіка Крим]]
| координати =
| архітектурний стиль = 
| автор проєкту = 
| матеріал = 
| будівник = 
| архітектор =
| перша згадка = 
| початок будівництва = 
| закінчення будівництва = [[XV]] ст.
| стан = 
| сховище = 
| вебсторінка = 
}}

'''Алустон''' — середньовічна [[Візантійська імперія|візантійська]] [[фортеця]] на південному узбережжі [[Кримський півострів|Криму]]. Назва фортеці передалася у зміненій формі сучасному місту [[Алушта]].

== Історія ==
[[Файл:ALUSTON.jpg|ліворуч|300px|thumb|План фортеці]]
[[Файл:AlushtaFortress.jpeg |left|180px|thumb|Залишки фортеці]]

Вперше про [[Фортеця|фортецю]] Алустон згадує візантійський [[історик]] [[Прокопій Кесарійський]] (VI ст.) у своєму [[трактат]]і «Про споруди». За його свідченням, гарнізон фортеці складався з остготів, які служили а правах федератів. У той час, в правління [[імператор]]а [[Юстиніан І|Юстиніана I]] ([[527]]–[[565]]), Крим знаходився у сфері зовнішньополітичних інтересів [[Візантія|Візантії]]. Цим, зокрема, була обумовлена поява на Південнобережжі двох зміцнень — «Алустон» і «[[Гурзуф|Горзувіти]]». Хоча [[Прокопій Кесарійський]] охарактеризував фортецю, як таку, що витримає будь-який штурм, наприкінці VII сторіччя Візантія полишила Крим, кинувши Алустон на поталу долі. [[Хазарський каганат]] приєднав цю територію.

У X—XI ст. укріплення Алустон перетворюється на [[місто]], населене ремісниками, рибалками і торговцями, а поряд з ним розташовуються відкриті поселення, жителі яких забезпечували містян продуктами сільського господарства.

У XI—XII ст. Алустон, ймовірно, як і інші укріплення гірського Криму, платить данину [[половці|половцям]], а з другої половини XIII ст. — [[татари|татарам]]. У 80-х рр. XIV ст. фортеця була передана за [[договір|договором]] [[1380]] р. разом з 17 селищами Судацької округи [[Генуя|Генуї]]. Будівництво фортеці в [[Алушта|Алушті]] Генуя почала, скоріше, після [[1380]] р. У [[1422]] р. фортеця вже існувала, тому що влада [[Генуезька фортеця (Феодосія)|Кафи]], в очікуванні початку [[війна|війни]] з князем [[Феодоро]], виділили значну суму для ремонту оборонних споруд Алушти.

Первісна фортеця, що високо оцінювалася Прокопієм Кесарійським, являла собою невеликий, але добре спроектований сторожовий форт — фруріон. Стіни мали висоту 7-8 метрів, а товщиною були понад два метри, їх збудували з діоритових валунів, використовуючи вапняковий розчин. Про наявність башт історичних свідчень немає, але залишки візантійської кладки виявилися найміцнішими за всю тисячолітню історію перебудов і реконструкцій. Генуезці, перебудовуючи фортецю, використовували розчин на основі глини, тому фортеця не витримала землетрусу 1423 року, а у 1475-му не витримала турецького штурму й була зруйнована.

Розкопки вивили залишки православного храму, збудованого ще за візантійського періоду і відновленого, судячи з напису, що зберігся, у 1404 році.

Відомо, що в XV ст. ([[1474]] р.) власник «Лусти» (італійська назва фортеці) був васалом мангупських князів і шукав у них підтримку в боротьбі з генуезькими феодалами братами Гуаско. Алушта зберігала своє значення як [[порт]] до пізнього середньовіччя. Про це свідчить той факт, що вона відмічена на багатьох картах XV—XVI ст.

У 1475 р. фортеця була зруйнована [[турки|турками]], до руїн стін і башт ліпилися жалюгідні хатини глухого маленького села. Такою вона залишалася до початку XIX ст.

За часів Генуї фортеця займала вершину горба, віддаленого на 200 м від [[море|моря]] і була чотирикутником неправильної форми. Оборонна стіна складалася з двох ліній — цитаделі і зовнішньої стіни, укріпленої трьома баштами — ''Чатал-куле'' (Рогата), ''Орта-Куле'' (Середня) і ''Ашага-куле'' (Нижня). Стіни розташовувалися по всьому периметру. З півночі лінію оборонної стіни замикала башта Чатал-куле шестигранної форми. Її розміри визначаються приблизно по підставі південної стіни башти, виступаючій частково на поверхню. У центрі північно-східної лінії оборони поміщалася прямокутна башта розміром 12х12,5  м (виступає за лінію стіни на 12 м). Збереглася на висоту до 8  м. Товщина стін башти становить 2,75 — 2,85 м. Південно-східний фланг оборони замикає кругла башта. Стіни і башти складені з буту на пісочно-вапняному розчині. Їх товщина різна — від 2 до 2,45 м. Протяжність західної лінії оборони 135 м, південної 125  м, північно-східної — 150 м. Відстань між баштами — 75 — 77 м. Розміри всієї фортеці 135х125 м.

== Башта Ашага-Куле ==
Назва перекладається як «нижня башта». Це циліндрична башта діаметром 10 метрів і 16-метрової висоти. За генуезьких часів була ще на три метри вище й мала зубчасту верхівку. Кругла форма башти невластива ані візантійським, ані генуезьким традиціям фортифікації. Бійниць у стінах башти немає, оборона велася з верхнього майданчика. Всередину кладки при побудові башти було вмуровано дерев'яний каркас, що стримував деформації під час засихання вапнякового розчину, й певною мірою вберігав будівлю від сейсмічних навантажень під час землетрусу.

== Башта Орта-Куле ==
Назва означає «середня башта». Квадратна в плані башта являла собою споруду 20 метрів у висоту з периметром 12 на 12 метрів, і могла служити позицією для двадцяти п'яти стрільців. На зовнішній стіні башта мала талус — кам'яний відкіс, що часто використовувався у європейський фортифікаційній архітектурі пізнього середньовіччя. З другого поверху тиловий бік башти був відкритий, як і в багатьох кримських фортецях XIV—XV ст., як генуезьких, так і феодорійських.

== Башта Чатал-Куле ==
Називалася «рогата башта», очевидно, через зубці верхівки, де був бойовий майданчик. Башта не зберіглася, з історичних джерел відомо, що вона мала в розрізі форму шестикутника і саме поруч з цією баштою мала розташовуватися фортечна брама.

== Сучасний стан ==
Нинішній стан пам'ятки давніх часів залишає бажати кращого. Бурхливе минуле зрівняло із землею стіни фортеці та одну з башт, двом іншим «зрізало голови». У XIX сторіччі меценатським коштом була спроба відновити стародавній об'єкт, і це все, що ми маємо на сьогодні. Під час [[Анексія Криму (2014)|окупації Криму]] об'єкт включили у перелік «об'єктів культурної спадщини федерального значення». Організували музей винаходів XV сторіччя, і спробували передати «атмосферу середньовіччя» через побудову дерев'яних настилів, що, зрозуміло, вже є порушенням норм збереження архітектурних пам'яток. На щастя, окупанти нічого не зруйнували. Візантійські будівлі стоять вже тисячу чи півтори тисячі років і стоятимуть ще довго.

== Див. також ==
* [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї]]
* [[Генуезька фортеця (Феодосія)]]
* [[Генуезька фортеця (Судак)]]
* [[Чембало (фортеця)]]

== Джерела ==
* Алушта, Киев, 2002, с.77
* Когонашвили К. К., Махнеева О. А. Алустон и Фуна, Симферополь, 1971
* Мыц В. Л. Ранний этап строительства крепости Алустон //Алушта и Алуштинский регион с древнейших времен до наших дней, Киев, 2002

{{Замки та палаци Криму}}

[[Категорія:Фортеці України]]
[[Категорія:Замки та палаци Криму]]
[[Категорія:Середньовічний Крим]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури Алуштинської міськради]]
[[Категорія:Історія Алушти]]
[[Категорія:Генуезький Крим]]
[[Категорія:Пам'ятки археології України національного значення в Криму]]

Алустон (фортеця) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Echelon 1: вилучено Категорія:Генуезькі колонії; додано Категорія:Генуезький Крим за допомогою HotCat