Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-13T16:18:58Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія

Версія за 18:18, 13 листопада 2023

ua>InternetArchiveBot: Виправлено джерел: 5; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7

2022-05-22T01:03:27Z

Виправлено джерел: 5; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7

Нова сторінка

{{ІП|Кримеці}}
{{Науковець}}
'''Акоп Кримеці''' ({{Lang-hy|Հակոբ Ղրիմեցի}}) — [[Вірмени|вірменський]] учений, календарознавець, мистецтвознавець, тлумач, філософ і граматик<ref name="Десницкая,Кацнельсон,47">{{стаття |автор = [[Десницька Агнія Василівна|А. В .Десницкая]], [[Кацнельсон, Соломон Давидович|С. Д. Кацнельсон]]. |назва = |посилання = |ответственный = |видання = История лингвистических учений: средневековый Восток |місце = Л. |видавництво = Наука |рік = 1981 |випуск = |том = |номер = |сторінки =47}}</ref> XIV—XV століть<ref name="xom">Хомизури Г. П., [http://www.miasin.ru/files/Spiritliberary/Slovar_svyatix_AAC.doc Армянская Апостольская Церковь: святые, мученики, видные священнослужители, богословы, христианские деятели культуры] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130921054802/http://www.miasin.ru/files/Spiritliberary/Slovar_svyatix_AAC.doc |date=21 вересня 2013 }}, Москва, 2002</ref><ref name="ukr">Шарипін А. В. [http://archive.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_gum/Gileya/2013_69/Gileya69/F22_doc.pdf Амальгама інтелектуальної традиції в українській культурі XIV—XV ст.] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131102112717/http://archive.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_gum/Gileya/2013_69/Gileya69/F22_doc.pdf |date=2013-11-02 }}, «Гілея: науковий вісник»: Збірник наукових праць.- К., 2013. Випуск 69</ref>.

== Біографія ==
Народився в [[Крим]]у, в місті Сурхат ([[Старий Крим]]), в 60-х роках [[XIV століття]]. Початкову освіту здобув у місцевій кримській школі<ref name="dwa">Дж. А. Эйнатян, [http://armenianlegacy.eu/files/prominent_figures/eynatyan.pdf Два замечательных армянских календароведа XV века Акоп Крымеци и Есаи Крымеци.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131102123949/http://armenianlegacy.eu/files/prominent_figures/eynatyan.pdf |date=2 листопада 2013 }} Ереван, 2011</ref>, потім переїхав до Вірменії, в [[Ерзінджан|Ерзнку]]. У 1386-89 роках навчався під керівництвом {{Нп|Геворг Єрзнкаці|Геворга Єрзнкаці|ru|Геворг Ерзнкаци}}, спочатку в школі [[Авагванк]]а, потім у монастирі [[Капос]].<ref name="ase">Армянская Советская Энциклопедия, [https://hy.wikisource.org/w/index.php?title=Էջ:Հայկական_Սովետական_Հանրագիտարան_(Soviet_Armenian_Encyclopedia)_6.djvu/68 Հակոբ Ղրիմեցի], том 6, стр. 68, Ереван, 1980</ref> Після закінчення навчання став викладати там же. У [[1389|1389 році]] для учнів Капоса переписує навчальні посібники, залишивши на полях рукопису пояснювальні записки. На прохання Геворга Єрзнкаці готує підручник на основі його лекцій, і один календарний посібник, вперше після [[Ованес Імастасер|Ованеса Саркавага]] повертаючись до питань, присвячених [[Вірменський церковний календар|вірменському церковному календарю]].<ref name="exa">Энциклопедия Христианская Армения, [https://hy.wikisource.org/w/index.php?title=Էջ:Քրիստոնյա_Հայաստան_հանրագիտարան_2002.djvu/514 Հակոբ Ղրիմեցի]{{Недоступная ссылка|date=Май 2018|bot=InternetArchiveBot}}, Ереван, 2002, стр. 520—521</ref> Вважав календарознавство «не тільки філософією або просто богослов'ям, а гармонійним поєднанням цих двох наук».<ref name="spo2">Шарипін А. В., [http://www.academia.edu/4635899/Phenomenology_of_time_in_the_Ukrainian_culture_XIV-XV_centuries Феноменологія часу в українській культурі XIV—XV ст.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211125111810/https://www.academia.edu/4635899/Phenomenology_of_time_in_the_Ukrainian_culture_XIV-XV_centuries |date=25 листопада 2021 }}, Киев</ref> У [[1410|1410 році]], на запрошення {{Нп|Григор Хлатеці|Григора Хлатеці|ru|Григор Хлатеци}}, переїжджає в монастир Мецоп, на північ від озера [[Ван (озеро)|Ван]]. У [[1415|1415 році]], за дорученням [[Товма Мецопеці|Товми Мецопеці]], склав коротку редакцію двотомної «Книги проповідей» [[Григор Татеваці|Григора Татеваці]]. У [[1416|1416 році]] написав свій найвідоміший<ref name=":11">Дж. А. Эйнатян, [http://lraber.asj-oa.am/5420/1/62.pdf Толкование понятия времени и дня у Акопа Крымеци.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131103073300/http://lraber.asj-oa.am/5420/1/62.pdf |date=3 листопада 2013 }} Вестник общественных наук АН АССР (1975) № 5, стр. 62-70.</ref> твір — «Тлумачення календаря», що став самим великою і всеосяжною календарною працею у вірменській літературі<ref name="ejn1">Эйнатян Дж., [http://lraber.asj-oa.am/5668/1/1976-7(77).pdf «Копия великого армянского календаря» и некоторые его толковании.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304222021/http://lraber.asj-oa.am/5668/1/1976-7(77).pdf |date=4 березня 2016 }}, Вестник общественных наук АН АССР (1976) № 7, стр. 77-88.</ref>. У праці Акоп докладно описує рухи Сонця, Місяця, зірок і дає правильні наукові пояснення їх<ref name="sht">Штокало И. З., ''История отечественной математики. Том 1. С древнейших времен до конца XVIII в.'', Киев, Наукова Думка, 1966, стр. 447</ref>, причому в обчисленнях місячних циклів Кримеці дуже відрізняється від попередніх вірменських тлумачів календаря.<ref name=":12">Дж. А. Эйнатян, [http://hpj.asj-oa.am/2988/1/1978-1(115).pdf Два календарных вопроса в трудах Акопа Кримеци.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131103074618/http://hpj.asj-oa.am/2988/1/1978-1(115).pdf |date=3 листопада 2013 }} Историко-филологический журнал АН АССР (1978) № 1, стр. 115—124</ref> На початку твору Акоп обґрунтовує необхідність знань [[Квадривіум|чотирьох точних наук]] для вивчення календарних систем. Крім найважливіших космографічних даних<ref name="aam">Alden A. Mosshammer, [http://ixoyc.net/data/fathers/524.pdf The Easter Computus and the Origins of the Christian Era.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131017012837/http://ixoyc.net/data/fathers/524.pdf |date=2013-10-17 }} Oxford University Press, 2008, 488 pp</ref>, «Тлумачення календаря» містить відомості про стан науки в середньовічній Вірменії, про вірменські народні інструменти і музику, в ній, зокрема, докладно описується гра на багатострунних музичних інструментах [[Ліра (музичний інструмент)|кнар]] (10 струн), [[сантур]] (40 струн), [[Канун (музичний інструмент)|канун]] (70 струн) і [[арканун]] (100 струн).<ref name="tagm">[[Тагмизян, Никогос Киракосович|Тагмизян Н. К.]], ''Музыка в древней и средневековой Армении'', Ереван, 1982</ref> «Тлумачення календаря», як і іншу працю Кримеці — «Про природу», довгий час використовували як навчальні посібники у вірменських школах<ref name="xac">А. Э. Хачикян, ''История Армении. Краткий очерк.'', Эдит Принт, Ереван, 2009</ref>. Викладав також мистецтво письма, займався граматикою. У своїх працях торкався питань природознавства, вважав природу поєднанням чотирьох основних елементів —

* предметів-неістот, які тільки існують,
* рослин, які не тільки існують, але й живуть,
* тварин, які існують, живуть і відчувають,
* людей, які до всього іншого ще й думають.<ref name=":14">Л. С. Хачикян, [http://hpj.asj-oa.am/1644/1/1971-2(23).pdf Армянская естественнонаучная мысль в XIV—XVIII вв.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200110205333/http://hpj.asj-oa.am/1644/1/1971-2(23).pdf |date=10 січня 2020 }} Историко-филологический журнал АН АССР (1971) № 2, стр. 23-44.</ref>

Помер в [[1426|1426 році]] в монастирі [[Ципна]]. Багато творів Кримеці дійшли до нас в авторських рукописах<ref name="rsm">Абраамян А. Г., ''Рукописные сокровища Матенадарана.'', Армгосиздать, 1959, 106 стр.</ref> і зберігаються в [[Єреван]]і<ref name="kom1">[[Матенадаран]], рукописи № 3487, 2365, 178, 1716</ref> і [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]<ref name="kom2">[[Институт восточных рукописей РАН]], рукопись № 88</ref>.

== Твори ==

* «Тлумачення календаря» ({{Lang-hy|«Մեկնութիւն տոմարի»}})
* «Про календарну науку» ({{Lang-hy|«Յաղագս տոմարական մակացութեան»}})
* «Заради загальної користі» ({{Lang-hy|«Ի խնդրոյ հասարակաց օգտի»}})
* «Про природу» ({{Lang-hy|«Յաղագս բնութեան»}})
* «Про родичів» ({{Lang-hy|«Յաղագս ազգականութեան»}})
* «Про шлюбний союз» ({{Lang-hy|«Յաղագս պսակի ամուսնացելոյ»}})
* «Прохання вчителя Геворга і його слухняне виконання учнем Акопом» ({{Lang-hy|«Հարցումն Գէօրգէայ րաբունապետի և ծառայաբար կատարումն Յակոբոյ աշակերտի»}})
* «Про гострий і полегшений наголоси»<ref name="Десницкая,Кацнельсон,47"/> ({{Lang-hy|«Յաղագս շեշտի և պարուկի»}})<ref name="lkh">{{книга-ру |автор = Л. Хачикян |заглавие = Памятные записи армянских рукописей XV века. Часть третья |ссылка = http://serials.flib.sci.am/openreader/Hayeren%20dzeragreri%20hishatakaranner/book/Binder1.pdf |ответственный = сост. Л. С. Хачикян |издание = |место = Ер. |издательство = изд-во АН АрмССР |год = 1967 |выпуск = |том = |номер = |страницы =344 |страниц = 713}}</ref>

== Примітки ==
{{Reflist}}

{{Бібліоінформація}}

{{DEFAULTSORT:Кримеці Акоп}}
[[Категорія:Вірменські письменники]]
[[Категорія:Вірменські науковці]]

Акоп Кримеці - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>InternetArchiveBot: Виправлено джерел: 5; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7