Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T12:30:20Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 14:30, 14 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Юрко Градовський: оформлення

2023-02-02T17:21:38Z

оформлення

Нова сторінка

{{Без джерел|дата=серпень 2022}}
{{Особа}}
'''Аділь Ґерай (Гірей)''' ([[Кримськотатарська мова|крим]]. Adil Geray , <span lang="crh" dir="rtl" class="script-arabic script-Arab" style="font-size:125%; font-family:Harmattan,Scheherazade,Lateef,LateefGR,Alkalami,Amiri,'DejaVu Sans',FreeSerif,'Noto Naskh Arabic','Droid Arabic Naskh','Arabic Typesetting','Sakkal Majalla','Traditional Arabic','Simplified Arabic','Caribri','Segoe UI','Microsoft Sans Serif',Arial,'Times New Roman',serif,sans-serif;">عادل كراى ‎ пом. у [[1659|1659 році]]) — кримський [[нуреддин]] ([[1651]]-[[1659]]), син кримського хана [[Селямет I Ґерай|Селямета Ґерая]] ([[1608]]-[[1610]]), брат [[Іслям III Ґерай|Іслама III Ґерая]] і [[Мехмед IV Ґерай|Мехмеда IV Ґерая]].

В [[1651]] після смерті [[Калга|калги]] [[Кирим Ґерай (калга)|Кирима Ґерая]] кримський хан [[Іслям III Ґерай|Іслам III Ґерай]] призначив новим [[Калга|калгою]] свого племінника і колишнього [[Нуреддин|нуреддіна]] [[Гази Ґерай (калга)|Газі Герая]] ([[1651]]-[[1666]]), а посаду [[Нуреддин|нуреддіна]] передав своєму молодшому братові Аділю Ґераю ([[1651]]-[[1659|1651]]).

У травні [[1652|1652 року]] кримський хан [[Іслям III Ґерай|Іслам III Ґерай]] відправив на допомогу своєму союзнику, українському гетьману [[Богдан Хмельницький|Богдану Хмельницькому]] 15-тисячне татарсько-ногайське військо під проводом [[Нуреддин|нуреддіна]] Аділя Ґерая та [[Перекоп (місто)|перекопського]] бея Карач-мурзи. [[Богдан Хмельницький]], зібравши під своїм командуванням до 12-16 тис. козаків, виступив із Чигирина у степу, де з'єднався з кримським військом. На чолі об'єднаного козацько-татарського війська [[Богдан Хмельницький]] рушив на [[Брацлавщина|Брацлавщину]], де під [[Ладижин]]ом перебував польовий гетьман коронний [[Мартин Калиновський (гетьман)|Мартин Калиновський]] із королівською армією. 1-2 червня [[1652|1652 року]] у [[Битва під Батогом|битві під Батогом]] козацькі полки та кримськотатарські загони оточили, розгромили та практично повністю знищили 20-тисячне королівське військо. Урядові війська втратили вбитими понад вісім тисяч людей, загинув і польовий гетьман коронний [[Мартин Калиновський (гетьман)|Мартин Калиновський]].

Восени [[1653|1653 року]] [[Нуреддин|нуреддін]] Аділь Герай брав участь у великому військовому поході хана [[Іслям III Ґерай|Ісляма Герая]] проти [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Об'єднані козацько-татарські війська під проводом українського гетьмана [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] та Іслама III взяли в облогу королівську армію під командуванням короля [[Ян II Казимир|Яна Казимира]] під [[Жванецька облога|Жванцем]].

Влітку [[1654]] після смерті кримського хана [[Іслям III Ґерай|Іслама III Ґерая]] ([[1644]]-[[1654]]) турецький уряд призначив новим кримським ханом його молодшого брата [[Мехмед IV Ґерай|Мехмеда IV Ґерая]] ([[1654]]-[[1666]]). Мехмед IV, який прибув у Крим і зайняв [[Бахчисарай]], залишив на своїх місцях [[Калга|калгу]] [[Гази Ґерай (калга)|Газі Ґерая]] та [[Нуреддин|нуреддіна]] Аділя Ґерая.

У січні [[1655|1655 року]] за розпорядженням хана [[Мехмед IV Ґерай|Мехмеда IV Ґерая]] [[калга]] Газі Ґерай і [[Нуреддин|нуреддін]] Аділь Ґерай на чолі великого кримськотатарського війська (за польськими відомостями — від 120 до 150 тис. чол.) виступили на Україну, на допомогу польській армії для боротьби проти московсько-козацький військ. На околицях [[Умань|Умані]] кримське військо з'єдналося з коронним під командуванням польного гетьмана коронного [[Станіслав Лянцкоронський (гетьман)|Станіслава Лянцкоронського]]. На переговорах із польським командуванням [[калга]] Газі Ґерай домігся дозвіл на руйнування кримцями довколишніх селищ та захоплення бранців. На початку [[Березень|березня]] новий польський командувач Криштоф Тишкевич доповідав, що кримцями було розорено та спалено двісті сімдесят містечок на [[Брацлавщина|Брацлавщині]]. За чотири місяці перебування в Україні союзного кримськотатарського війська, вважав Криштоф Тишкевич, понад двісті тисяч людей було взято в полон виведено до Криму. Кримські татари чинили напади і на союзні польські загони, грабуючи та захоплюючи бранців, коней та худобу. У середині березня [[1655|1655 року]] [[кримські татари]] та [[ногайці]], захопивши величезну кількість бранців в українських землях, які ще перебували під контролем польсько-шляхетської армії, стали повільно відходити у свої степи. Першими вирушили передові загони під командуванням Каммамбет-мурзи та царевича Менглі Ґерая, а потім до [[Білгород-Дністровський|Аккермана]] відступив [[Калга|калга-султан]] Газі Ґерай з основними силами, а [[18 березня]] знялися останні кримськотатарські загони під проводом [[Нуреддин|нуреддіна-султана]] Аділя Ґерая.

Восени того ж 1655 року [[Нуреддин|нуреддін]] Аділь Ґерай брав участь у новому великому поході кримського хана [[Мехмед IV Ґерай|Мехмеда IV Ґерая]] на Україну. У жовтні Аділь Ґерай з авангардом з'явився під Вільшанською та іншими сетами Білоцерківського полку. Через два тижні Аділь Ґерай покинув [[Старий Остропіль|Острополь]] і рушив на Гончариху та [[Кам'янець-Подільський]], грабуючи та спалюючи все на своєму шляху. Наприкінці жовтня [[1655|1655 року]] Аділь Ґерай з'єднався з головними силами кримського війська під проводом [[Мехмед IV Ґерай|Мехмеда Ґерая]] під [[Збараж]]ем. 100-тисячне кримськотатарське військо, з'єднавшись із королівськими загоном під керівництвом воєводи брацлавського [[Петро Потоцький (брацлавський воєвода)|Петра Потоцького]], розташувалося табором під [[Збараж]]ем. Українсько-московське військо під командуванням [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] та московського воєводи боярина Василя Бутурліна, припинивши облогу [[Львів|Львова]], рушило на [[Волинь]] назустріч величезної армії кримців. [[9 листопада|9]]-[[12 листопада]] [[1655|1655 року]] в [[Битва під Озерною|битві під Озерною]] козацько-московські полки розгромили переважаючі сили кримськотатарського війська.

У [[1659|1659 році]] [[Нуреддин|нуреддін]] Аділь Ґерай помер. Кримський хан [[Мехмед IV Ґерай|Мехмед Ґерай]] призначив новим [[Нуреддин|нуреддіном]] свого племінника [[Мурад Ґерай|Мурада Ґерая]] ([[1659]]-[[1663]]), сина [[Мубарек Ґерай (син Селямета I Ґерая)|Мубарека Ґерая]]. Єдиний син Аділя Ґерая — [[Девлет III Ґерай|Кара Девлет Ґерай]] ([[1647]]-[[1717]]), [[нуреддин]] ([[1691]]-[[1692]]) і кримський хан ([[1716]]-[[1717]]).

{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Персоналії:Кримське ханство]]
[[Категорія:Ґераї]]

Аділь Ґерай (нуреддин) - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Юрко Градовський: оформлення