ua>Wolfigelkott: /* Населені пункти */

2023-11-08T09:21:37Z

Населені пункти

Нова сторінка

В адміністративному відношенні [[Автономна Республіка Крим]] складається з 10 районів.

== Райони ==
Після 7.09.2023 року територія АР Крим згідно правил нового адміністративно-територіального устрою, поділена на 10 районів.<ref name=":0">{{Cite web|title=Нові райони: Карти + склад|url=https://decentralization.gov.ua/news/12639|accessdate=18 травня 2021|archive-date=5 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210605090055/https://decentralization.gov.ua/news/12639}}</ref><ref>[https://www.rada.gov.ua/news/razom/240358.html Верховна Рада України прийняла Закон, який створює передумови для функціонування органів державної влади у Криму, після його звільнення / 23 серпня 2023]</ref>:
# [[Бахчисарайський район]].
# [[Білогірський район]].
# [[Джанкойський район]].
# [[Євпаторійський район]].
# [[Керченський район]].
# [[Курманський район]].
# [[Перекопський район]].
# [[Сімферопольський район]].
# [[Феодосійський район]].
# [[Ялтинський район]].

{{Адміністративна карта АР Крим}}

== Населені пункти ==
<div align="center">
{| class="toccolours" style="margin: 0 2em 0 2em"
|-
| bgcolor="#C0C0C0" | '''Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч'''<br /> на 1 січня 2008 року
|-
|
<table width="600" border="0" cellspacing="1" cellpadding="0">
<tr align="left">
<td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Севастополь]] </td>
<td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 380,5 </td>
<td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Білогірськ]] </td>
<td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 18,3 </td>
</tr>
<tr align="left">
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Сімферополь]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 337,8 </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Судак (місто)|Судак]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 14,9 </td>
</tr>
<tr align="left">
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Керч]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 149,0 </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[Приморський]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 14,7 </td>
</tr>
<tr align="left">
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Євпаторія]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 107,1 </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[Гвардійське (Сімферопольський район)|Гвардійське]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 12,6 </td>
</tr>
<tr align="left">
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Ялта]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 78,9 </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Інкерман]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 11,7 </td>
</tr>
<tr align="left">
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Феодосія]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 71,2 </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[Біюк-Онлар]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 11,4 </td>
</tr>
<tr align="left">
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Джанкой]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 38,3 </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[Щолкіне]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 11,3 </td>
</tr>
<tr align="left">
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Яни Капу]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 30,3 </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[Гаспра]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 11,2 </td>
</tr>
<tr align="left">
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Алушта]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 29,5 </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[Чорноморське (АРК)|Чорноморське]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 10,9 </td>
</tr>
<tr align="left">
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Бахчисарай]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 26,1 </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[Гресівський]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 10,9 </td>
</tr>
<tr align="left">
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Саки (місто)|Саки]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 25,3 </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> [[Курман]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 10,6 </td>
</tr>
<tr align="left">
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Армянськ]] </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> 22,9 </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> </td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> </td>
</tr>
</table>
|}
</div>
<table align="center"> <tr align="center"> <td align="center"> </td> </tr> </table>

== Історія ==

=== Кримська АРСР ===
Після приходу до влади більшовиків і утворення 18 жовтня 1921 [[Кримська АРСР|Кримської АРСР]] адміністративно-територіальний поділ республіки неодноразово змінювалося.

На підставі резолюції ХІІ з'їзду РКП(б) «Про районування в окремих областях та республіках», а також спільної постанови Кримського ЦВК і РНК Кримської АСРР від 16 серпня 1923 р, округи на півострові було скасовано і затверджено новий поділ на 15 районів: Ак-Мечетський, Алуштинський, Вірменський, Бахчисарайський, Джанкойський, Євпаторійський, Керченський, Карасубазарський, Сарабузький, Севастопольський, Сімферопольський, Старокримський, Судацький, Феодосійський, Ялтинський. Причому деякі райони були ліквідовані майже відразу після їх створення, а їх територія була приєднана до інших районів. Постановою Президії Кримського ЦВК від 19 липня 1924 р. «Про районування в Криму» скасовувалися Старокримський і Алуштинський райони, їх територія приєднувалася до Феодосійського і Ялтинського районів. Наступним рішенням Президії Кримського ЦВК були скасовані як самостійні одиниці Вірменський, Сарабузький і Ак-Мечетський райони. Перший з них було приєднано до Джанкойського, другий — до Сімферопольського, третій — до Євпаторійського районів.
У 1930 р. було додатково створено ще 6 районів. В тому числі: Фрайдорфський єврейський національний район (населення району складало 26 тис. осіб; з них 33% — євреї, росіяни — 25%, кримські татари — 20%, німці — 15%), Біюк-Онларський німецький національний район, Ішунський, Ак-Мечетський, Алуштинський та Сейтлерський татарські національні райони (на 1930 р. районів було 16).

На початку 1935 р. відповідно до рішення листопадового пленуму ЦК ВКП (б) було проведене нове районування. В результаті були створені ще 9 нових районів, у тому числі Тельманівський з німецьким населенням до 50%, Лариндорфський з єврейським населенням до 60%, Куйбишевський з татарським населенням до 95%.
До [[1937]] року їх число було збільшено до 26 — в 1937 р. був створений Зуйський район.

Сімферополь, Севастополь, Керч, Феодосія та Ялта були виділені зі складу районів в окремі адміністративні одиниці.
Деякі райони мали національний статус: Балаклавський, Куйбишевський, Бахчисарайський, Ялтинський, Алуштинський, Судацький - кримськотатарські (6), Фрайдорфський і Лариндорфський - єврейські, Бююк-Онларський і Тельманський - німецькі, Ішунський (пізніше Красноперекопський) - українська. Та 441 сільська рада, в тому числі 178 татарських,130 російських, 40 німецьких, 32 єврейських.
До початку Німецько-Радянської війни всі райони та нацональні сільради втратили національний статус (у [[1938]] році - німецькі, в [[1939]] - єврейські, потім всі інші) в результаті ухвалення Президією Верховної Ради Автономії таємної постанови про ліквідацію 19 національних сільських рад і реорганізацію 11 національних сільських рад у ради без врахування національного складу населення (1938).

На карті кримськотатарські райони виділені бірюзовим, єврейські - синім, німецькі - червоним, український - жовтим, змішані райони - рожевим.

[[Файл:Subdivisions of Crimean ASSR 1938.png|600px | Адміністративний поділ КАРСР]]

{|-
| width=350 |
| width=350 |
|-
| '''1''' Акмечитський (Ак-Мечетський) район || '''14''' Красноперекопський район
|-
| '''2''' Акшейхський (Ак-Шейхський) район || '''15''' Куйбишевський район (центр [[Куйбишеве (Бахчисарайський район)|Албат]])
|-
| '''3''' Алуштинський район || '''16''' Лариндорфський район (центр [[Первомайське (Первомайський район)|Джурчі]])
|-
| '''4''' Балаклавський район || '''17''' Ленінський район
|-
| '''5''' Бахчисарайський район || '''18''' Маяк-Салинський район
|-
| '''6''' Бююк-Онларський район || '''19''' Сакський район
|-
|'''7''' Джанкойський район || '''20''' Сеїтлерський район
|-
| '''8''' Євпаторійський район || '''21''' Сімферопольський район
|-
| '''9''' Зуйський район || '''22''' Старокримський район
|-
| '''10''' Ічкинський район || '''23''' Судацький район
|-
| '''11''' Калайський район || '''24''' Тельманський район (центр [[Красногвардійське|Курман-Кемельчи]])
|-
| '''12''' Карасубазарський район || '''25''' Фрайдорфський район
|-
| '''13''' Кіровський район (центр [[Кіровське (Кіровський район)|Іслям-Терек]]) || '''26''' Ялтинський район
|-
| '''27''' Севастополь
|-
|}

Напад Німеччини на СРСР спричинив зміну адміністративно-територіального устрою в Криму. Крим разом з південними частинами Запорізької і Миколаївської областей ввійшов до складу [[Генеральна округа Таврія|Генерального округу «Таврія»]] — складову частину [[Рейхскомісаріат «Україна»|Рейхскомісаріату «Україна»]]. Центром його стало місто Мелітополь. Станом на 1 вересня 1941 р. територія округу складала 22900 квадратних кілометри та нараховувала 661981 особу. В 1943 р. округ «Таврія» складався з 4 штадткомісаріатів: Сімферополь, Севастополь, Керч, Мелітополь і 14 районних областей з центрами в Євпаторії, Джанкої, Курман-Кемельчі, Сімферополі, Ялті, Севастополі, Ічнах, Судаку, Керчі, Урюпінську, Каховці, Геніченську, Акимовці і Мелітополі, які складалися з районного центру і навколишніх населених пунктів. Щоправда, така адміністративна структура існувала лише на карті, оскільки Крим до моменту його звільнення знаходився під подвійним управлінням: номінально — під цивільним, а фактично — під воєнним.

=== Кримська область ===
Проте 30 червня 1945 р. Кримську АРСР було перетворено на Кримську область у складі РРФСР.
(Як стверджує Д. Велігодський, це було зроблено з порушенням конституцій СРСР, РРФСР та Кримської АРСР. А ці нормативні акти (про ліквідацію автономії) були визнані Верховною Радою СРСР у 1989 р. «незаконними і репресивними»).

* У 1944, 1945 та 1948 рр. проведена значна низка перейменувань.<ref>{{УПВР-РРФСР-621-6}}</ref><ref>{{УПВР-РРФСР-619-3}}</ref><ref>{{УПВР-РРФСР-18-05-1948}}</ref>
* У [[лютий|лютому]] [[1954]] р. з [[РРФСР]] до складу УРСР була передана [[Кримська область]]<ref>ще у 1944 р. М. Хрущов запропонував включити півострів до складу УРСР, але тоді у Москві різко виступили проти цього</ref> — як депресивний регіон для відродження та відбудови народного господарства.<ref>''[[Аджубей Олексій Іванович|Аджубей А.]]'' Как Хрущёв Крым Украине отдал. // [[The New Times|Новое время]]. — 1992. — № 6. — с. 20–21.{{ref-ru}}</ref><ref>''[[Вольвач Петро Васильович|Вольвач П.]]'' «Подарок Хрущёва»? Передача Крыма советской Украине: «дар с барского плеча» или холодныйй расчёт? // {{не перекладено|Совершенно секретно|Совершенно секретно|ru|Совершенно секретно (газета)}}-Украина. — 2019. — № 3(358) (март). — с. 18–19.{{ref-ru}}</ref>
* 24 квітня 1957 р. ліквідовано [[Балаклавський район]]<ref>{{АТП УРСР-1962|409}}</ref>; у 1959 р. скасовано ще 2 райони.<ref>[[s:Указ Президії ВР УРСР від 23.09.1959 «Про ліквідацію Зуйського і Старокримського районів Кримської області»]]</ref>
* У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 10 районів<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»|Про укрупнення сільських районів Української РСР]]»</ref>. Таким чином скасовувались 11 районів<ref>{{АТП УРСР-1962-додаток|34–36}}</ref><ref>{{АТД СССР-1962-доп.|110–111}}</ref>: Азовський, Кіровський, Куйбишевський, Октябрьський, Первомайський, Приморський, Роздольненський, Сакський, Сімферопольський, Совєтський та Судацький.
* 11.02.1963 Євпаторійський р-н перейменовано на [[Сакський район]] (з перенесенням районного центру).<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963 — № 8 — с. 270.</ref>
* 10.06.1964 Алуштинський р-н ліквідований, м. [[Алушта]] віднесена до категорії міст обласного підпорядкування.<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1964 — № 25 — с. 354.</ref>
* У 1965 р. деякі з них були відновлені до 12<ref>Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «[[s:Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР#По Кримській області|Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР]]»</ref><ref>Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3н-06 Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180701194206/http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3н-06 |date=1 липня 2018 }}</ref>: Бахчисарайський, Білогорський, Джанкойський, Кіровський, Червоногвардійський, Красноперекопський, Ленінський, Нижньогірський, Роздольненський, Сакський, Сімферопольський, Чорноморський
* У грудні 1966 р. відновилось ще 2 райони: [[Первомайський район (Крим)|Первомайський]] та [[Совєтський район (Крим)|Совєтський]].<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 515.</ref>
* 07.12.1979 — утворено [[Судацький район]]<ref>[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.12.1979 №5371-IX «Про утворення нових районів Української РСР»]]</ref>

=== Автономна Республіка Крим до 2014: райони і міськради ===
[[Файл:Крим-адміністрація.png|600px|ліворуч|]]

{{InlineBlock|
'''Райони:'''
# [[Бахчисарайський район]]
# [[Білогірський район (АР Крим)|Білогірський район]]
# [[Джанкойський район]]
# [[Кіровський район (АР Крим)|Кіровський район]]
# [[Красногвардійський район (АР Крим)|Красногвардійський район]]
# [[Красноперекопський район]]
# [[Ленінський район (АР Крим)|Ленінський район]]
# [[Нижньогірський район]]
# [[Первомайський район (АР Крим)|Первомайський район]]
# [[Роздольненський район]]
# [[Сакський район]]
# [[Сімферопольський район]]
# [[Совєтський район (АР Крим)|Совєтський район]]
# [[Чорноморський район]]
}}
{{InlineBlock|
'''Території, підпорядковані міським радам:'''
# [[Алуштинська міська рада]]
# [[Армянська міська рада]]
# [[Джанкойська міська рада]]
# [[Євпаторійська міська рада]]
# [[Керченська міська рада]]
# [[Красноперекопська міська рада]]
# [[Сакська міська рада]]
# [[Сімферопольська міська рада]]
# [[Судацька міська рада]]
# [[Феодосійська міська рада]]
# [[Ялтинська міська рада]]
}}
{{clear}}
Як можна бачити з наведеної карти, деякі з цих 11 територій займають велику площу і включають в себе багато населених пунктів крім міста-центру. Глави районів призначаються Президентом України за поданням прем'єр-міністра Криму, а голови міст обираються загальним голосуванням.

Регіони, в свою чергу, складаються з міських, селищних та сільських громад.

Територія, підпорядкована міській раді [[Севастополь|Севастополя]], а також північна частина [[Арабатська стрілка|Арабатської стрілки]], що відноситься до [[Херсонська область|Херсонської області]] розташовані на Кримському півострові, але не входять до складу автономної республіки.

=== Російська окупація ===
У лютому-березні 2014 року майже вся територія Кримського півострову була [[Російська окупація Криму|окупована]] російськими загарбниками, а 18 березня — [[Анексія Криму Росією 2014 року|анексована Російською Федерацією]], що знайшло відображення у так званому [[Договір про прийняття Криму до складу Росії|договорі про прийняття Криму до складу Росії]].

Окупаційна влада не вносила суттєвих змін в адміністративний поділ на півострові — усі райони і території міськрад отримали статус [[Муніципальне утворення (Росія)|муніципальних утворень]].

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* ''[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=28.02.2019&rf7571=2 Автономна Республіка Крим] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190301074526/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=28.02.2019&rf7571=2 |date=1 березня 2019 }}'' // Облікова картка на офіційному вебсайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]].
* [http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmistkr.html Адміністративно-територіальний устрій Автономної Республіки Крим] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190301013431/http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmistkr.html |date=1 березня 2019 }} на сайті Верховної Ради.
* [https://web.archive.org/web/20101227102056/http://wwhp.ru/krwm.htm World Wide Historical Project: Адм.-тер. деление Крымской области]{{ref-ru}}

== Література ==
* {{публікація|книга|автор= Андрощук А. В. |частина= Перейменування об'єктів адміністративно-територіального поділу Криму як репресивний та пропагандистський засіб державної політики (ІІ половина ХХ століття) |частина посилання= http://history.org.ua/LiberUA/Book/Krym/17.pdf |назва= Крим в історичних реаліях України : Матеріали наук. конф. «Крим в історичних реаліях України: До 50-річчя входження Криму до складу УРСР» (Київ, 19 лютого 2004 р.) |посилання= http://resource.history.org.ua/item/0002035 |відповідальний= |місце= К. |видавництво= Інститут історії України НАН України |рік= 2004 |випуск= |сторінки= 317–334 |сторінок= 404 |isbn= 966-02-3348-9}}
* {{Книга:Справочник административно-территориального деления Крымской области на 15 июня 1960 года}}
* {{Книга:Крымская область. Административно-территориальное деление на 1 января 1968 года}}
* Крымская область: адм.-территор. деление на 1 января 1977 г.: справочник / Исполком. Крым. обл. Совета депутатов трудящихся; [сост. М. М. Панасенко]. — 3-е изд. — Симферополь: Таврия, 1977. — 116 с.
* Крымская область. Административно-территориальное деление: на 1 января 1986 г.: справочник / Исполком. Крым. обл. Совета нар. депутатов; [сост. В. Д. Макеев]. — 4-е изд. — Симферополь: Таврия, 1986. — 112 с.
* Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783–1998 гг. / Справочник. — Симферополь: Таврия-Плюс, 1999. — 464 с.{{ref-ru}}
* {{АТУ України-2005|7–30}}
* {{АТУ України-2012|11–24}}

== Див. також ==
* [[Адміністративний устрій України]]

{{Адміністративний устрій за регіоном України}}
{{Крим в темах}}

[[Категорія:Адміністративний устрій Автономної Республіки Крим‎|*]]

Адміністративний устрій Автономної Республіки Крим - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Wolfigelkott: /* Населені пункти */

← Попередня версія	Версія за 14:22, 14 листопада 2023
(Немає відмінностей)