Історія Євпаторії - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

2024-10-07T19:34:29Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 21:34, 7 жовтня 2024
(Немає відмінностей)

ua>Sehrg в 15:58, 29 квітня 2024

2024-04-29T15:58:29Z

← Попередня версія		Версія за 17:58, 29 квітня 2024
Рядок 62:		Рядок 62:
	На рубежі [[21 століття]] Євпаторія почала знову відроджуватися, як і за 100 років до цього. У минулому залишилися розпад [[СРСР]], труднощі початку 90-х років. Занепали багато санаторіїв і пансіонатів, розвалилися виробництва, порушилися виробничі зв'язки. Але відродилася Євпаторія, місто знову почало набирати популярність серед жителів [[Україна\|України]] і [[Росія\|Росії]]. Десятки тисяч дітей приїжджають до Євпаторії на відпочинок кожне літо. Десятками з'являються нові приватні санаторії та пансіонати, нові магазини, ринки, виробництва. Відкриваються і будуються нові супермаркети, [[Фуршет (мережа супермаркетів)\|«Фуршет»]], «[[АТБ-Маркет\|АТБ]]», «Фреш», облагороджується ринок біля «Універсаму», розширюється «Універмаг», на перетині [[Вулиця Фрунзе\|вулиці Фрунзе]] та [[Проспект Леніна (Євпаторія)\|проспекту Леніна]] відкрився бювет євпаторійської мінеральної води, налагоджено морське пасажирське й вантажно-пасажирське сполучення з [[Туреччина\|Туреччиною]], відкрилися дитячі майданчики в усьому місті, [[вулиця Караїмська]] реконструйована «під старовину», змінилась [[Горького набережна (Євпаторія)\|набережна ім. Горького]], де встановлено оглядові майданчики — [[Ротонда\|ротонди]], серію фонтанів, пам'ятник [[Геракл]]ові.		На рубежі [[21 століття]] Євпаторія почала знову відроджуватися, як і за 100 років до цього. У минулому залишилися розпад [[СРСР]], труднощі початку 90-х років. Занепали багато санаторіїв і пансіонатів, розвалилися виробництва, порушилися виробничі зв'язки. Але відродилася Євпаторія, місто знову почало набирати популярність серед жителів [[Україна\|України]] і [[Росія\|Росії]]. Десятки тисяч дітей приїжджають до Євпаторії на відпочинок кожне літо. Десятками з'являються нові приватні санаторії та пансіонати, нові магазини, ринки, виробництва. Відкриваються і будуються нові супермаркети, [[Фуршет (мережа супермаркетів)\|«Фуршет»]], «[[АТБ-Маркет\|АТБ]]», «Фреш», облагороджується ринок біля «Універсаму», розширюється «Універмаг», на перетині [[Вулиця Фрунзе\|вулиці Фрунзе]] та [[Проспект Леніна (Євпаторія)\|проспекту Леніна]] відкрився бювет євпаторійської мінеральної води, налагоджено морське пасажирське й вантажно-пасажирське сполучення з [[Туреччина\|Туреччиною]], відкрилися дитячі майданчики в усьому місті, [[вулиця Караїмська]] реконструйована «під старовину», змінилась [[Горького набережна (Євпаторія)\|набережна ім. Горького]], де встановлено оглядові майданчики — [[Ротонда\|ротонди]], серію фонтанів, пам'ятник [[Геракл]]ові.

	[[27 квітня]] [[2007\|2007 року]] Євпаторійська міська рада ~~прийняла~~ рішення «Про затвердження стратегічного плану економічного і соціального розвитку міста Євпаторія на період до 2015 року». Основні завдання стратегічного плану: формування стратегічного бачення майбутнього міста, визначення його місії, виявлення головних проблем і стратегічних цілей розвитку міста; визначення оперативних цілей та шляхів їх досягнення<ref>{{Cite web \|url=http://kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=sovremenniy_gorod \|title=Затвердження стратегічного плану економічного і соціального розвитку міста Євпаторія на період до 2015 року \|accessdate=7 березня 2011 \|archive-date=1 лютого 2012 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20120201154112/http://kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=sovremenniy_gorod }}</ref>.		[[27 квітня]] [[2007\|2007 року]] Євпаторійська міська рада ухвалила рішення «Про затвердження стратегічного плану економічного і соціального розвитку міста Євпаторія на період до 2015 року». Основні завдання стратегічного плану: формування стратегічного бачення майбутнього міста, визначення його місії, виявлення головних проблем і стратегічних цілей розвитку міста; визначення оперативних цілей та шляхів їх досягнення<ref>{{Cite web \|url=http://kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=sovremenniy_gorod \|title=Затвердження стратегічного плану економічного і соціального розвитку міста Євпаторія на період до 2015 року \|accessdate=7 березня 2011 \|archive-date=1 лютого 2012 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20120201154112/http://kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=sovremenniy_gorod }}</ref>.

	[[Файл:Evp expl.jpg\|міні\|right\|Зруйнований вибухом будинок.]]		[[Файл:Evp expl.jpg\|міні\|right\|Зруйнований вибухом будинок.]]

Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T12:25:44Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 14:25, 14 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Vity OKM в 12:46, 11 листопада 2023

2023-11-11T12:46:38Z

Нова сторінка

== Староданій світ. Керкінітида ==
{{main|Керкінітида}}

[[Файл:Kerkinitida-archeological-site.jpg|праворуч|thumb|Археологічні знахідки [[Керкінітида|Керкінітиди]].]]

У [[Євпаторія|Євпаторійського курорту]] немає точного дня народження. Однак, давньогрецький історик [[Геродот]], який жив у [[5 століття до н. е.|V столітті до нашої ери]], у своїх працях згадує про те, що в [[Таврія|Таврії]] на солоному озері використовується для лікування грязь. [[Пліній Старший]] у фундаментальній праці «[[Природна історія (Пліній)|Природна історія]]» теж писав про Таврію, де лікують «землею, цілющою всякі рани». А в [[1964|1964 році]] в районі Євпаторії було виявлено і вивчено близько 30 стародавніх поховань, найстарішим з яких від 4,5 до 5 тисяч років. Тут жили [[кімерійці]], [[таври]] і [[скіфи]]. Як показують розкопки, на території сучасного міста люди жили ще в [[3 тисячоліття до н. е.|III тисячолітті до н. е]].

Відомо, що в [[6 століття до н. е.|VI]] — [[5 століття до н. е.|V столітті до нашої ери]] на місці сучасної Євпаторії [[Греція|грецькі]] колоністи заснували [[Факторія|факторію]] (торгову базу), а потім [[поліс]] Каркінітиду. Назва Каркінітида (або Керкінітида) виникла, як припускають історики, від імені Каркіна — засновника міста<ref>{{Cite web |url=http://evpat.org/history/podrobnaya-istoriya-evpatorii.html |title=Каркін — засновник міста. |accessdate=7 березня 2011 |archive-date=18 лютого 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100218021109/http://evpat.org/history/podrobnaya-istoriya-evpatorii.html }}</ref>. Переселенці з [[Еллада|Еллади]] збудували укріплене військове поселення, обнесли його високими кріпосними стінами, але перетворитися в мегаполіс Керкінітида не встигла. Неподалік набирав силу впливовий [[Херсонес]], який і підпорядкував молоде поселення — місто увійшло до складу сільськогосподарської округи (хори) античного [[Херсонес]]а, для якої мав велике торгове і стратегічне значення.

Проте ні потужні оборонні стіни, ні підпорядкування Херсонесу не могли змінити ходу історії — у [[2 століття до н. е.|II ст. до н. е.]] місто захопили [[скіфи]]. На допомогу підданим Херсонеса приходить військо [[Діофант (полководець)|Діофанта]], полководця [[Понтійське царство|понтійського]] царя [[Мітрідат VI Евпатор|Мітрідата VI Евпатора]], однак, торжество переможців було недовгим — через якийсь час чаша терезів знову схиляється на користь скіфів, які утримують це місто аж до вторгнення в місто [[гуни|гунів]] у [[3 століття|III]]-[[4 століття|IV століття]], коли Керкінітиду було спалено і цілком зруйновано.

== Середньовіччя. Ґезльов ==

Після навали гунів через Крим пролягав шлях багатьох інших [[Кочівники|кочівників]]. В [[4 століття|IV]]-[[5 століття|XV століття]] [[Крим]] постійно піддається набігам, [[Печеніги|печенігів]], [[Хозари|хозар]], [[половці]]в. Далі історія міста, що стоїть нині на руїнах стародавньої Керкінітиди, сповнена вікових провалів — дуже мало відомостей дійшло до нас про ранньосередньовічний періоді з історії міста. Однак, відомо, що в епоху раннього середньовіччя тут знову виникла фортеця. А в [[13 століття|XIII століття]] Крим зазнав [[Монголо-татарська навала|монголо-татарської навали]].

У [[1475|1475 році]] [[татари|татарами]] і [[Османська імперія|османами]] на місці Керкінітиди, де на той час існувало лише невелике поселення, було засновано місто-фортецю Ґезльов (у руських літописах — Козлов). «Ґезльов» у перекладі означає «сто очей», «око-будинок» або походить від [[османська мова|османського]] слова «ґезльо» — наглядай, дивись.

[[Файл:Yvon 3.jpg|thumb|праворуч|[[Битва за Євпаторію]] в [[1854]] році.]]
[[Файл:Карло Боссоли. Евпатория.jpg|thumb|праворуч|Боссолі. Вид [[Євпаторійська бухта|Євпаторійської бухти]].]]

В [[16 століття|XVI]]-[[18 століття|XVIII століття]] Ґезльов — це одне із значних міст [[Кримське ханство|Кримського ханства]]. За кількістю будинків воно поступалося тільки [[Бахчисарай|Бахчисараю]], було важливим центром торгівлі, в тому числі [[Работоргівля|работоргівлі]]. Місто було оточене кріпосною стіною довжиною близько трьох кілометрів. Висота її становила 6-8 метрів, ширина 3-5 метрів. Ця стіна, побудована у вигляді п'ятикутника, мала п'ять воріт: на схід біля берега моря — Портові ворота, на південний схід — ворота Дров'яного базару, на північну сторону виходили ворота Білого мулли, на північний захід — Земляні ворота, на захід — Кінські ворота.

== У складі Російської імперії ==

Наприкінці [[17 століття|XVII]]-початку [[18|XVIII століття]] [[Росія]] почала боротьбу за вихід до [[Чорне море|Чорного моря]] і [[Анексія Кримського ханства|анексію Криму]]. У 1736—1771 рр. Ґезльов займали російські війська, у складі яких воювали [[Запорозька Січ|запорізькі козаки]], а в 1783 році Крим було захоплено й анексовано [[Російська імперія|Російською імперією]]. Місто-фортеця з [[1784|1784 року]] було перейменоване в Євпаторію (на честь [[Боспорська держава|боспорського]] царя [[Мітрідат VI Евпатор|Мітрідата VI Євпатора]]) і отримало статус [[повіт]]ового. Однією з найважливіших битв [[Кримська війна|Кримської війни]] була [[Битва за Євпаторію]]. Після війни Євпаторія залишалася повітовим містом [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]. Її населення становило 6433 людини, в місті налічувалося 1467 будинків. У [[1798|1798 році]] в місті був споруджений порт, що незабаром став одним з найбільших в Криму, а Євпаторія отримала право на безмитне ввезення і вивезення товарів ([[порто-франко]]).

На початку [[19 століття|XIX століття]] Євпаторія вже славилася знаменитими торговими ярмарками, мала понад тисячу різноманітних крамниць і близько 20 вітальних дворів для проживання торговців і зберігання їх товарів.

У зв'язку з відкриттям цілющих властивостей [[Мойнаки|Мойнакських грязей]] з середини [[19 століття|XIX століття]] Євпаторія розвивається як курорт. [[20 травня]] [[1887|1887 року]] на березі [[Мойнаки|Мойнакського озера]] була відкрито приватну «Рапо- і грязелікувальну установу» (архітектор [[Бернардацці Олександр Осипович|Олександр Бернардацці]]). У [[1905|1905 році]] було споруджено перший у [[Росія|Росії]] кліматологічний санаторій «Приморський». До [[1914|1914 року]] в місті було вже три санаторії для дорослих і п'ять сезонних санаторіїв для дітей (всього 635 місць). Всі вони були приватними.

В кінці [[19 століття|XIX ст.]] соляні промисли Євпаторії дають 36 % загальної кількості солі, що видобувається в Криму, розвивається [[Борошномельно-круп'яна промисловість|борошномельна промисловість]], введено в дію цегельно-черепичний завод, розпочато інтенсивний видобуток [[Вапняк|каменю-черепашника]] в Мамайських каменоломнях, обладнана перша в місті [[метеорологічна станція]], розпочата забудова дачами території між старою частиною міста і [[Мойнаки|Мойнакським озером]]. Завершено облаштування Приморського бульвару (нині садок імені Караєва), побудований чавуноливарний завод. У місті діяли 4 православні церкви, 14 мечетей, костел, 4 синагоги, 2 чоловічих і одна жіноча гімназії.

Всеросійський з'їзд з покращення вітчизняних лікувальних місцевостей визнав Євпаторію курортом загальнодержавного значення. Євпаторія стала розширюватися і упорядковуватися. Була архітектурно оформлена сучасна [[Театральна площа (Євпаторія)|Театральна площа]]. Тут були побудовані театр — найкращий на півдні Росії після [[Одеський національний академічний театр опери та балету|Одеського оперного]], публічна [[Центральна міська бібліотека імені О. Пушкіна (Євпаторія)|бібліотека ім. Олександра II]] (нині ім. О. Пушкіна). Облаштовується західна частина міста — так званий дачний район і Євпаторія стала «входити в моду» як дачне місце. У [[1913|1913 році]] в місті з'явився [[Євпаторійський трамвай|перший трамвай]], а в [[1915|1915 році]] в Євпаторії була підведена залізнична гілка [[Острякове|Сарабуз]] — Євпаторія, яка з'єднала Євпаторію з магістраллю [[Севастополь]] — [[Москва]].

== За часів СРСР ==
[[Файл:EliasChurchEupatoria.jpg|ліворуч|thumb|Луна [[Друга світова війна|Другої світової війни]] на [[Храм Святого Іллі (Євпаторія)|храмі Святого Іллі]].]]

У [[1921|1921 році]] в місті заснований [[Євпаторійський краєзнавчий музей|краєзнавчий музей]]. У [[1924|1924 році]] відбулася перша в [[РРФСР|Радянській Росії]] науково-практична конференція лікарів, присвячена проблемам курортології, а в [[1926|1926 році]] на базі санаторію «Таласа» була заснована перша в [[СРСР]] біокліматична станція. До [[1940|1940 року]] у місті діють вже 36 санаторіїв і будинків відпочинку, 17 дитячих санаторіїв, в тому числі нова [[Мойнаки (грязелікарня)|водогрязелікарня «Мойнаки»]].

У перші дні війни добровільно з'явилися в військкомат сотні людей. З напутніми словами першого секретаря Євпаторійського ГК [[Комсомол|ВЛКСМ]] М. Зайцева на фронт у повному складі пішов 10-й клас євпаторійської середньої школи імені М. Горького. Здравниці терміново переобладнувалися під евакогоспіталі; був сформований винищувальний батальйон, частина бійців якого увійшла пізніше в Євпаторійський партизанський загін.

[[Вермахт|Вояки Вермахту]] швидко просувалися до [[Крим]]у. У жовтні [[1941|1941 року]] партизани-євпаторійці залишили місто і попрямували у [[Кримські гори]]. Всі дитячі санаторії були евакуйовані. [[31 жовтня]] [[1941]] до міста увійшли [[німці]]. Будівлю міської Ради, вони перетворили в міську управу, неподалік розмістилося поліцейське управління та інші каральні «служби», а чудові євпаторійські пляжі стали мінними полями, обнесені колючим дротом.

У грудні [[1941|1941 року]] відбулася подія, ще більше піднявша бойовий дух євпаторійців: група [[севастополь]]ських моряків зробила сміливий рейд у заповнену німцями Євпаторію. Тихо підійшовши вночі на двох катерах до берега, моряки висадилися і, прибравши вартових, попрямували до центру міста. Вони звільнили заарештованих людей і, захопивши в міській управі і поліцейському управлінні цінні документи, та зброю повернулися на катери. У місті почався переполох, але моряки благополучно відійшли від берега.

[[Файл:Evpatoria 1916.jpg|thumb|праворуч|Вид міста з моря (листівка, [[1916]] року).]]

Тим часом [[СРСР|радянське]] командування підготувало план висадки в Євпаторії великого десанту моряків і бійців [[Приморська армія (СРСР)|Приморської армії]]. У ніч на [[5 січня]] [[1942|1942 року]] до міста підійшли [[тральщик]] «Підривник», сім катерів і морський буксир, на яких розмістився [[євпаторійський десант]] у кілька сотень людей. Передовий загін висадився на берег і успішно виконав поставлене перед ним завдання. Але на морі розігрався восьмибальний шторм, і спроби висадити підкріплення або зняти десант закінчилися невдачею. [[Вермахт|Німці]] отримали можливість підтягти резерви. Мужні чорноморці і місцеві жителі, що приєдналися до них, билися до останнього патрону. Придушивши їх опір, німці розділили Євпаторію на сектори, хапали в кожному всіх, хто здавався їм підозрілим. Потім 3000 євпаторійців разом з групою поранених десантників розстріляли на [[Меморіал "Червона гірка" (Євпаторія)|Червоній гірці]].

Ця акція [[Вермахт|вояків Вермахту]] була далеко не останньою — ще довго тривали кровопролитні бої. Всього за час окупації німці вбили понад 12,5 тисячі чоловік — старих, жінок, дітей, майже третину населення міста. Але боротьба тривала. Євпаторійці дізнавалися від патріотів-підпільників про становище на фронтах. На мотороремонтному заводі саботувалося виконання військових замовлень, у місті діяли підпільні групи.

І тільки [[13 квітня]] [[1944|1944 року]] Євпаторія остаточно перейшла під контроль радянських військ. За роки війни було розстріляно більше 12 000 жителів Євпаторії. Після невдалого [[Євпаторійський десант|євпаторійського десанту]] [[1942|1942 року]] було розстріляно більше 3 000 місцевих жителів. А до війни в Євпаторії проживало 47 000 жителів. Понад 5 тисяч євпаторійців було мобілізовано в регулярну армію і пішли в [[Партизани (військо)|партизанські]] загони. Понад 400 земляків було викрадено на роботи до [[Німеччина|Німеччини]]. Та ще депортація — [[Кримські татари|татари]], [[греки]], [[болгари]], [[вірмени]], [[німці]], — зменшила кількість євпаторійців на 8-9 тис. чоловік. Сумна арифметика показує, що Євпаторія під час війни втратила близько 45-55 % населення міста.

Після [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] Євпаторія продовжувала розвиватися як місто-курорт. У [[1953|1953 році]] зведено нову [[Євпаторія-Курорт|будівлю вокзалу]], в [[1965|1965 році]] споруджено [[Євпаторійський морський торговельний порт|морський вокзал]], в 1966 році здана в експлуатацію свердловина термальної мінеральної води «Мойнаки», у [[1979]] — побудована загальнокурортна водолікарня і створена філія Центрального науково-дослідного інституту курортології і фізіотерапії. У [[1985|1985 році]] в місті проводиться I дитячий музичний фестиваль.

{{External media
|video1=[http://www.youtube.com/watch?v=2F0dptnpZ1E Євпаторія у німецькій кінохроніці]
}}

== Наш час ==

На рубежі [[21 століття]] Євпаторія почала знову відроджуватися, як і за 100 років до цього. У минулому залишилися розпад [[СРСР]], труднощі початку 90-х років. Занепали багато санаторіїв і пансіонатів, розвалилися виробництва, порушилися виробничі зв'язки. Але відродилася Євпаторія, місто знову почало набирати популярність серед жителів [[Україна|України]] і [[Росія|Росії]]. Десятки тисяч дітей приїжджають до Євпаторії на відпочинок кожне літо. Десятками з'являються нові приватні санаторії та пансіонати, нові магазини, ринки, виробництва. Відкриваються і будуються нові супермаркети, [[Фуршет (мережа супермаркетів)|«Фуршет»]], «[[АТБ-Маркет|АТБ]]», «Фреш», облагороджується ринок біля «Універсаму», розширюється «Універмаг», на перетині [[Вулиця Фрунзе|вулиці Фрунзе]] та [[Проспект Леніна (Євпаторія)|проспекту Леніна]] відкрився бювет євпаторійської мінеральної води, налагоджено морське пасажирське й вантажно-пасажирське сполучення з [[Туреччина|Туреччиною]], відкрилися дитячі майданчики в усьому місті, [[вулиця Караїмська]] реконструйована «під старовину», змінилась [[Горького набережна (Євпаторія)|набережна ім. Горького]], де встановлено оглядові майданчики — [[Ротонда|ротонди]], серію фонтанів, пам'ятник [[Геракл]]ові.

[[27 квітня]] [[2007|2007 року]] Євпаторійська міська рада прийняла рішення «Про затвердження стратегічного плану економічного і соціального розвитку міста Євпаторія на період до 2015 року». Основні завдання стратегічного плану: формування стратегічного бачення майбутнього міста, визначення його місії, виявлення головних проблем і стратегічних цілей розвитку міста; визначення оперативних цілей та шляхів їх досягнення<ref>{{Cite web |url=http://kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=sovremenniy_gorod |title=Затвердження стратегічного плану економічного і соціального розвитку міста Євпаторія на період до 2015 року |accessdate=7 березня 2011 |archive-date=1 лютого 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120201154112/http://kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=sovremenniy_gorod }}</ref>.

[[Файл:Evp expl.jpg|міні|right|Зруйнований вибухом будинок.]]

=== Трагедія 24 грудня 2008 року ===

Трагедія [[24 грудня]] [[2008]] року в Євпаторії надовго залишиться в пам'яті містян. Після закінчення [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] це була найбільша трагедія — загибель мирних громадян Євпаторії. У ніч з [[24 грудня|24]] на [[25 грудня]] [[2008]] року, близько 21:40 обрушилися 2 під'їзди будинку № 67 по [[Некрасова вулиця (Євпаторія)|вулиці Некрасова]].

Напередодні [[Новий рік|Нового Року]] у місті лунало безліч вибухів петард та феєрверків. У районах Євпаторії, розташованих трохи далі від місця трагедії, вибух, спочатку, був сприйнятий як чергова вибухнула петарда. Відразу після трагедії інформація миттєво поширилася містом. До місця трагедії почали сходитися люди, які намагалися чимось допомогти. Інформація відразу потрапила в [[Інтернет]]. Через форуми євпаторійських провайдерів можна було дізнатися про те, що сталося і що відбувалося далі в ті години.

У результаті трагедії загинуло 27 чоловік. [[Президент України]] [[Віктор Ющенко]] оголосив [[26 грудня]] [[2008|2008 року]] [[День жалоби|днем жалоби]]. Відповідний указ було опубліковано на офіційному сайті глави держави<ref>{{Cite web |url=http://www.oglyadach.com/news/2008/12/25/205683.htm |title=Трагедія 24 грудня 2008 року |accessdate=7 березня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090605002037/http://oglyadach.com/news/2008/12/25/205683.htm |archivedate=5 червня 2009 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://kalamit.info/index.php?area=1&p=news&newsid=3140 |title=Квіти біля каменю |accessdate=7 березня 2011 |archive-date=1 лютого 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120201145937/http://kalamit.info/index.php?area=1&p=news&newsid=3140 }}</ref>.

=== Російська окупація ===
{{див. також|Вибухи в Євпаторії}}
У березні 2014 року Євпаторія, як і інші міста Кримського півострову, була окупована російськими військами, а 18 березня — [[Анексія Криму Росією 2014 року|анексована Російською федерацією]].

== Див. також ==
* [[Керкінітида]]
* [[Хронологія Євпаторії]]
* [[Євпаторія]]

== Література ==

* {{книга
|автор = Драчук В. С., Кара Я. Б., Челышев Ю. В.
|частина =
|заголовок = Керкинитида – Гёзлёв – Евпатория
|оригінал =
|посилання =
|відповідальний =
|видання =
|місце =
|видавництво = Таврия
|рік = 1977
|том =
|сторінки =
|сторінок =
|серія =
|isbn =
|тираж =
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор = С. С. Северинова, В. Т. Ягупова.
|частина =
|заголовок = Евпатория (античная Керкинитида, средневековый Гёзлёв) // Крымуша .- № 17 ст. 8 – 11
|оригінал =
|посилання =
|відповідальний =
|видання =
|місце =
|видавництво =
|рік =
|том =
|сторінки =
|сторінок =
|серія =
|isbn =
|тираж =
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор = Кулаков М. М., Лоевский А. В.
|частина =
|заголовок = Евпатория
|оригінал =
|посилання =
|відповідальний =
|видання =
|місце =
|видавництво = Таврия
|рік = 1977
|том =
|сторінки =
|сторінок =
|серія =
|isbn =
|тираж =
}} {{ref-ru}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://www.kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=kerkinitida Історія Євпаторії на офіційному вебсайті міста] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120415164819/http://www.kalamit.info/index.php?area=1&p=static&page=kerkinitida |date=15 квітня 2012 }}
* [http://evpatoriya-history.info/history/index.php Історія Євпаторії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110726093937/http://evpatoriya-history.info/history/index.php |date=26 липня 2011 }} на сайті [http://evpatoriya-history.info/ evpatoriya-history.info] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100819110200/http://evpatoriya-history.info/ |date=19 серпня 2010 }}

{{Історія міст Криму}}

[[Категорія:Історія Євпаторії]]