Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-13T16:00:28Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія

Версія за 18:00, 13 листопада 2023

ua>Monjablanca в 14:29, 13 січня 2023

2023-01-13T14:29:37Z

Нова сторінка

{{Культова споруда
|зображення = Панорама Інкерманського монастиря.jpg
|підпис = Климентіївський Інкерманський чоловічий монастир УПЦ (МП)
|назва = Інкерманський печерний монастир
|розташування_місто = [[Інкерман]]
|розташування_країна = {{UKR}}
|координати = {{Coord|44|36|17.8|N|33|36|1.9|E|scale:50000|display=inline,title}}
|архітектор =
|інженер =
|скульптор =
|художник =
|замовник =
|дата_початку_спорудження = VIII—XIV, XIX, XX століття
|дата_закінчення_спорудження =
|дата_зруйнування =
|дата_відбудови =
|вартість =
|будівнича_система =
|стиль =
|адреса = м. [[Севастополь]], [[Балаклавський район]], м. [[Інкерман]]
|релігійна конфесія = [[УПЦ (МП)]]
|карта розташування = Україна
|commons = Inkerman monastery
}}
[[Файл:COA Inkerman, Sevastopol UHT.svg|альт= Герб Інкермана|міні|Герб Інкермана ]]
'''Климентіївський Інкерманський чоловічий монастир УПЦ (МП)''' — один з найдавніших<ref>Инкерманский Свято-Климентовский мужской монастырь. НПЦ "ЭКОСИТИ-Гидрофизика" ([[Російська мова|рос.]])</ref> печерних монастирів [[Крим]]у, заснований у [[8 століття|VIII столітті]]. Розміщений в приміській зоні [[Севастополь|Севастополя]] — [[Інкерман|Інкермані]].

==Історія та опис монастиря==

[[Файл:Inkerman-c1910.jpg|thumb|400px|left|Інкерманський печерний монастир. Дореволюційна поштова листівка. На задньому плані — храм Св. Миколая Мірлікійського (нині не існує) (архітектор Г. П. Долін, 1905).]]

У перші віки н. е. каменоломні поблизу [[Інкерман]]а були місцем заслання християн. У [[94]] році імператор [[Троян]] вислав сюди третього після [[Петро (апостол)|апостола Петра]] римського єпископа (папу) [[Климент I|Климента]], відомого як автора «Послання до Коринфян» з «Діянь апостолів». За переказами (збереглося давнє «Житіє св. Климента»), єпископ сам висік в скелі перший печерний храм, де продовжував проповідувати християнську віру. Святий Климент хрестив до 500 осіб на день і заснував разом зі своїми прихильниками 75 храмів. Такі вчинки не могли подобатися уряду Херсонеса і тому Святого Климента вирішили стратити. Втопили праведника в [[101]] році у [[Козача бухта|Козачій бухті]] (на шию прив'язали якір і кинули його у воду). Через рік море відступило, і в підводному гроті було знайдено останки святого. Щороку в день смерті святителя приходили християни до місця страти, щоб поклонятися святим мощам. Завдяки морському відпливу таке дійство відбувалося до VI ст. У VI ст. на маленькому острівці посеред бухти була зведена церква. У [[861]] р. в [[Херсонес]] прибули брати Костянтин (Кирило) і Мефодій. За допомогою Херсонеського архієпископа Георгія святі [[Кирило і Мефодій]] придбали мощі св. Климента. Частину мощей було перевезено до Риму, де вони й зберігаються донині в базиліці святого Климента. Інша частина мощей святого Климента залишалися в Херсонесі. Після хрещення український князь [[Володимир Святославич]] частину мощей святого Климента перевіз до Києва, де вони й сьогодні зберігаються у [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерській]] лаврі.

У [[649]]—[[655]] роках в [[Інкерман]]і перебував у засланні римський папа [[Мартин I (папа Римський)|Мартин]], який стояв в опозиції до візантійського імператора й патріарха. Тут він помер і був прирахований церквою до лику святих.

У [[8 століття|VIII столітті]] в [[Інкерман]]і виникає печерний монастир, який існував майже тисячу років (прийшов у занепад у [[18 століття|XVIII столітті]] після виселення християн з [[Крим]]у). У [[1850]] році монастир був відновлений під ім'ям Інкерманського скиту святих Климента та Мартина. У [[1867]] році проведено розширення, перебудова й упорядкування житлових приміщень і печерних храмів, був заново відкритий печерний храм святого Мартина Сповідника.

Головний храм монастиря, освячений в ім'я [[Климент I|святого священномученика Климента]], — це один з найбільших печерних храмів Криму. Він має форму [[неф|тринефної]] [[Базиліка|базиліки]]; у [[вівтар]]і, зверху ніші для запрестольного образу — традиційне візантійське рельєфне зображення [[хрест]]а в колі. Єдиної думки про час спорудження [[базиліка|базиліки]] немає (від [[6 століття|VI]] до [[8 століття|VIII століть]]), але храм вважається найдавнішим, принаймні в [[Європа|Європі]]. Поруч з храмом святого Климента знаходиться храм святого апостола [[Андрій Первозваний|Андрія Первозваного]], який, за переказами, був висічений при [[Климент I|святому Клименту]]. Датується приблизно [[96]] роком н. е. Третій печерний храм — храм святителя Мартина Сповідника, папи Римського, являє собою [[неф|однонефову]] [[базиліка|базиліку]]. Він перепланований і впорядкований в ході реставраційних робіт, що проводилися в монастирі у [[1867]] році. Загальний коридор з'єднує всі три храми та виконує роль [[нартекс]]а (внутрішня закрита, паперть-вестибюль), у якому можуть розміщуватися віряни під час богослужіння. У лівій стіні коридору, перед входом до храму святителя Мартина, є вирубана в скелі усипальниця<ref>[http://www.st-martin.ru/hrmartin.htm Храмы и приделы, посвященные святителю Мартину Исповеднику, папе Римскому. Свято-Климентовский монастырь, Инкерман] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120126021340/http://www.st-martin.ru/hrmartin.htm |date=26 січня 2012 }}; ([[Російська мова|рос.]])</ref>.

У [[1895]] році в пам'ять про порятунок царської сім'ї у залізничній катастрофі було побудовано храм [[Святий Пантелеймон|святого великомученика Пантелеймона]]. А в [[1905]] році в пам'ять про Кримську війну на верхньому плато споруджено церкву в ім'я святого Миколая Мірлікійського (за проєктом архітектора Г. П. Доліна).

З [[1924]] році храми монастиря стали закривати. У [[1931]] році богослужіння припинено у печерних храмах, монастир закрито остаточно. Його майно передане Севастопольському музейному об'єднанню.

Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] у печерах монастиря знаходився штаб 25-ї Чапаївської дивізії Приморської армії.

З часів відродження держави [[Україна]] [[1991]] року почалося і відродження монастиря і в наш час{{коли}} він належить [[УПЦ МП|Українській Православній Церкві Московського патріархату]].

== Галерея ==

<gallery>
Файл:ИМ территория Инкерманского монастыря.jpg|Територія Інкерманського монастиря

Файл:Inkerman_cave_monastery_2009_G1.jpg|Церква Святого Великомученика Пантелеймона
Файл:Печерний храм в ім'я святого Мартина Сповідника в Інкермані.jpg|Печерний храм в ім'я святого Мартина Сповідника в Інкермані
Файл:Печерний храм святого Климента в Інкермані.jpg|Печерний храм Святого Климента в Інкермані
Файл:Печерний храм святого апостола Андрія Первозванного в Інкермані.png|Печерний храм святого апостола Андрія Первозваного в Інкермані
Файл:ИМ пещеры Инкерманского монастыря.jpg|Печери Інкерманського монастиря
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}

==Література==
* [[Гайко Геннадій Іванович|Гайко Г.]], [[Білецький Володимир|Білецький В.]], [[Мікось Тадеуш|Мікось Т.]], [[Хмура Януш|Хмура Я.]] Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
* [[Байцар Андрій Любомирович]]. Крим. Нариси історичної, природничої та суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів.: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
* Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

== Інтернет-джерела==
* [https://web.archive.org/web/20170220131609/http://st-kliment.com/ Монастир священномученика Климента в Інкермані]
* [http://krim-palomnik.ru/index.php?page=24 Інкерманський печерний монастир (м. Севастополь)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090903050715/http://www.krim-palomnik.ru/index.php?page=24 |date=3 вересня 2009 }}
* [http://crimea.nezabarom.com.ua/inkerman/Dostoprimechatelnosti/inkermanskiy_monastyr Інкерманський Свято-Климентіївський печерний монастир — Інкерман] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081201235253/http://crimea.nezabarom.com.ua/inkerman/Dostoprimechatelnosti/inkermanskiy_monastyr/ |date=1 грудня 2008 }}
* [http://krym.sarov.info/inkerm_monast1.html Інкерманський Свято-Климентіївський печерний монастир] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090717233759/http://krym.sarov.info/inkerm_monast1.html |date=17 липня 2009 }}
* [http://mangup.bigyalta.net/tourism/inkerman.shtml Інкерманський печерний монастир] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081223162250/http://www.mangup.bigyalta.net/tourism/inkerman.shtml |date=23 грудня 2008 }}
* [https://web.archive.org/web/20070929082945/http://www.ortho-rus.ru/cgi-bin/or_file.cgi?5_879 Монастир в ім'я священномученика Климента, папи Римського Інкерманський (чоловічий)]
* [https://web.archive.org/web/20101130034705/http://sobory.ru/article/index.html?object=00289 Інкерман. Інкерманський Свято-Климентіївський печерний монастир]
* [https://web.archive.org/web/20120126021340/http://www.st-martin.ru/hrmartin.htm Свято-Климентівський монастир, Інкерман]

[[Категорія:Монастирі Української православної церкви (Московського патріархату)]]
[[Категорія:Печерні монастирі Криму]]
[[Категорія:Інкерман]]
[[Категорія:Пам'ятки культурної спадщини України національного значення в Севастополі]]
[[Категорія:Пам'ятки археології України національного значення]]

Інкерманський печерний монастир - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Monjablanca в 14:29, 13 січня 2023