Властарь: Імпортовано 1 версія

2023-11-14T23:29:43Z

Імпортовано 1 версія

← Попередня версія	Версія за 01:29, 15 листопада 2023
(Немає відмінностей)

ua>Screwhead95 в 15:07, 26 січня 2023

2023-01-26T15:07:16Z

Нова сторінка

{{Особа
| ім'я = Іван Шангірей
| місце_проживання =
| інші_імена =
| зображення =
| розмір_зображення =
| підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = ?
| місце_народження = [[Кримське ханство]]
| дата_смерті = після 1656
| місце_смерті =
| причина_смерті =
| громадянство = [[Річ Посполита]]→[[Гетьманщина]]
| національність = [[Кримські татари|кримський татарин]]
| Alma_mater =
| відомий_(відома) =
| рід_діяльності = військовик
| титул =
| посада = [[Корсунський полк|Корсунський полковник]]
| військове звання =
| платня =
| термін =
| попередник =
| наступник =
| партія =
| головував =
| конфесія = [[православний]]
| чоловік =
| рід = [[Ґераї]], Шангіреї (родоначальник)
| родичі = [[Шахін Ґерай (калга)|Шахін Ґерай]]
| дружина =
| діти =
| підпис =
| нагороди =
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| зріст =
| вага =
| герб = Crimean_Tatar_tamga_icon_(blue_and_gold).svg
| підпис_герба =
}}

'''Іва́н Шангіре́й''' (''Шенкеренко, Шах-Ґірей, Шахін Ґерай'') (*?, [[Кримське ханство]] — †після [[1656]]) — український військовик доби [[Гетьманщина|Гетьманщини]] [[Кримські татари|кримськотатарського]] походження. [[Корсунський полк|Корсунський полковник]] ([[1648]]). Вірогідний предок українського [[Філософ|філософа]] [[Сковорода Григорій Савич|Григорія Сковороди]].

== Походження ==

[[Кримські татари|Кримськотатарський]] [[Аристократія (стан)|аристократ]], вірогідно — представник [[Кримське ханство|ханського]] роду [[Ґераї|Ґераїв]], бічної гілки [[Чингізиди|Чингізидів]]. За однією з версій, міг бути сином [[Калга (титул)|калги]] [[Шахін Ґерай (калга)|Шахіна Ґерая]] (†[[1641]]) — сина кримського хана [[Саадет II Ґерай|Саадета ІІ]], брата [[Мехмед ІІІ Ґерай|Мехмеда ІІІ]], що намагався скинути васальну залежність Криму від [[Османська імперія|Османської імперії]] та [[1624]] уклав військовий союз із [[Запорізька Січ|запорозькими козаками]]. Після поразки у війні з османським ставлеником [[Джанібек Ґерай|Джанібеком]] родичі Шахіна були змушені емігрувати, дехто міг опинитися в Україні. Історик [[Мицик Юрій Андрійович|Юрій Мицик]] робив припущення про тотожність Івана Шангірея з Шахін Ґераєм, хоч згідно з османськими джерелами Шахін був страчений 1641 за наказом султана [[Ібрагім І|Ібрагіма І]].

== Участь у подіях Визвольної війни 1648-1657 ==

На початковому етапі [[Хмельниччина|Визвольної війни]] Іван Шангірей був у колі близьких сподвижників [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]]. Влітку [[1648]] очолював [[Корсунський полк]]. У [[Червень|червні]] за наказом гетьмана мав слідувати за корпусом [[Максим Кривоніс|Максима Кривоноса]] до [[Прилуки|Прилук]], де очікувати на підхід основних сил української армії. У [[Липень|липні]] на чолі полку взяв участь у поході Кривоноса на [[Поділля]]. Пройшов від [[Біла Церква|Білої Церкви]] до [[Старокостянтинів|Костянтинова]], ведучи бої з загонами магнатів [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Учасник [[Битва під Костянтиновом|битви під Костянтиновом]].

Вже у [[Серпень|серпні]] керівництво полком перейшло до [[Морозенко Станіслав|Станіслава Морозенка]]. У [[Реєстр Війська Запорозького 1649|Реєстрі 1649]] Іван Шангірей згаданий як [[військовий товариш]] Корсунської полкової сотні. [[1650]] — [[сотник]] полкової сотні. У [[Вересень|вересні]] того ж року знову очолював полк як [[наказний полковник]]. Разом з [[Київський полк|київським полковником]] [[Михайло Криса|Михайлом Крисою]] залишився пильнувати Україну, у той час як усе військо на чолі з Богданом Хмельницьким вирушило у похід на [[Молдавське князівство|Молдову]].

Дані про загибель Шангірея у [[Битва під Берестечком|Берестецькій битві]] [[1651]] не підтверджуються. [[8 січня]] [[1654]] він згаданий серед учасників [[Переяславська рада|Переяславської ради]] — як сотник однієї з сотень Корсунського полку. Востаннє згадується [[1656]] як корсунський військовий товариш. Імовірно, загинув під час [[Повстання Пушкаря та Барабаша|міжусобиць 1657-1658 років]].

== Нащадки ==

Родоначальник козацько-шляхетського роду Шангіреїв. Серед його представників: козак Степан Шангірей — батько Пелагії Степанівни Шангірей-Сковороди, дід українського [[Філософ|філософа]] [[Григорій Сковорода|Григорія Сковороди]] ([[1722]] — [[1794]]).

== Джерела ==

* ''Заруба В.'' Козацька старшина Гетьманської України (1648—1782): персональний склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ, 2011.
* ''Кралюк П.'' Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів. — Харків, 2018.
* ''Кривошея В.'' Козацька старшина Гетьманщини: Енциклопедія.  — Київ, 2010.
* ''Мицик Юрій, Степенькін Ст.'' Корсунь козацький. — Київ, 2016.

[[Категорія:Уродженці Криму]]
[[Категорія:Ґераї]]
[[Категорія:Персоналії:Кримські татари]]
[[Категорія:Сподвижники Хмельницького]]
[[Категорія:Корсунські полковники]]
[[Категорія:Військовики Гетьманщини XVII століття]]
[[Категорія:Сотники Гетьманщини та Слобідської України]]
[[Категорія:Сковорода Григорій Савич]]

Іван Шангірей - Історія редагувань

Властарь: Імпортовано 1 версія

ua>Screwhead95 в 15:07, 26 січня 2023