Алупка

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Місто України Алу́пка (крим. Alupka) — місто в Україні, у складі Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим.

Розташоване на Південному березі Криму (протяжність 4,5 км), за 17 км від Ялти, з якою має автобусне і морське сполучення.

З центром Криму та іншими населеними пунктами Алупка з'єднується автотрасами СевастопольЯлтаСімферопольФеодосія; міський транспорт — один кільцевий маршрут автобуса. Відстань до Сімферополя становить 100 км і проходить автошляхом Шаблон:Автошлях E, із яким збігається Шаблон:Автошлях М.

Алупка — приморський кліматичний курорт Південного берега Криму, розташований на південному схилі Кримських гір, біля підніжжя гори Ай-Петрі. Тимчасово окуповане російськими військами (з 2014 р.).

Походження назви

Назва міста походить від грецького слова алепу, що в перекладі означає лисиця.[1]

Клімат

Клімат субтропічний середземноморський. Середня температура січня-лютого +3 °C ..+4°С, серпня +24,6° С. Опадів 400 мм в рік, кількість сонячних годин — 2 150 в рік, відносна вологість повітря 69 %. Купальний сезон триває з березня по жовтень (середня температура води влітку +22 .. +28° З).

Історія

Якнайдавніше поселення на місці сучасної Алупки датується 8 тис. до н. е. Перша згадка в письмових джерелах про Алупку сягає Х ст. Поселення фігурує в ньому як «Алубіка».

У XIV—XV ст. тут знаходився генуезький опорний пункт на чорноморському узбережжі Лупіка.

Після опанування Криму Російською імперією (1783 р.), належала князю Григорію Потьомкіну, з 1823 р.- перейшла у володіння графу Михайлу Воронцову, для якого тут був споруджений палац.

Шаблон:Перепис-1897[2].

На початку ХХ ст. Алупка стає популярним курортом, на території якого виникло близько 200 приватних курортних об'єктів. У різні роки тут лікувалися і відпочивали Федір Шаляпін, Максим Горький, Валерій Брюсов, Іван Бунін, Михайло Коцюбинський, Леся Українка[3][4], Олександр Кониський, Володимир Антонович, Тадей Рильський, Олександр Кошиць, Сергій Рахманінов та інші.

У 1902 засноване «Товариство санаторію для дітей в Алупці» — перший в Європі дитячий санаторій, нині Дитячий санаторій імені Олександра Боброва.

Після громадянської війни в Алупці було організовано 22 здравниці. У 20-30-х рр. XX ст. планомірно створювалася інфраструктура населеного пункту, будувалися курортні установи.

З 1938 р. Алупка — місто. До 1941 р. в місті функціонували 24 здравниці різного профілю, 3 різномовні школи, лікарня тощо. У 70-90-х рр. XX ст. на сході Алупки побудований пансіонат «Воронцов», а на заході — «Південнобережний».

Населення

Національний склад Алупки за Всеукраїнським переписом населення 2001 р.[5], у %:

Національність Кількість осіб %
Росіяни 5 666 64,79 %
Українці 2 378 27,19 %
Білоруси 159 1,82 %
Кримські татари 144 1,65 %
Вірмени 46 0,53 %
Інші національності 352 4,02 %
Разом 8 745 100,00 %

Економіка

Зараз у місті 13 укрупнених здравниць, серед них одна з найбільших дитячих — санаторій, який носить ім'я свого засновника — професора О. Боброва (лікують кістково-суглобовий і урологічний туберкульоз).

В Алупці — відділення винрадгоспу «Лівадія», виробничо-демонстраційний комплекс ВО «Масандра» (цехи витримки міцних вин типу «Мадера», «Портвейн червоний» і виробничо-дегустаційний), лісництво.

Освіта і культура

Діють 2 загальноосвітні і дитяча музична школи, республіканська санаторна школа-інтернат (лікування органів дихання), міський центр культури і дозвілля, база виробничо-художньої практики студентів Санкт-Петербурзької Академії мистецтв та 2 бібліотеки.

Республіканський навчальний заклад «Алупкинська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим» або Алупкинська санаторна школа-інтернат має 258 учнів та 127 навчального персоналу. Мова викладання — російська[6].

Охорона здоров'я

Діють лікарня та поліклініка.

Туристична інфраструктура

Діють 2 готелі, відділення двох банків.

Релігія

Є три релігійні общини (мусульманська, православна та євангельських християн-баптистів).

Пам'ятки

У місті — Алупкінський державний палацово-парковий музей-заповідник; Алупкинський парк; музей заслуженого художника України Я. Басова; музей і бюст[7] уродженця міста, двічі Героя Радянського Союзу льотчика Амет-Хан Султана; пам'ятник професору О. Боброву.

Ім'ям «Алупка» названа мала планета № 2508.

Уродженці Алупки

  • Асан Сабрі́ Айва́зов (1878—1938) — кримськотатарський письменник, педагог, громадський діяч.
  • Амет-Хан Султа́н (1920—1971) — радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу. Національний герой кримськотатарського народу.
  • Тохтар Афузов (1901—1942) — кримськотатарський художник, один з перших професіоналів у кримськотатарському образотворчому мистецтві.
  • Князь Ігор Володимирович (род. 1955) — віце-адмірал у запасі, командувач ВМС України (червень 2003 — березень 2006).
  • Олександр Андрійович Макаренко (1920–2007) — український історик, дослідник історії міжнародних відносин України XX століття, міжнародного робітничого руху, доктор історичних наук (з 1965 року).

Галерея

Примітки

Література

  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
  • Верменич Я. В. Алупка // Шаблон:ЕІУ

Шаблон:Інші проєкти

Посилання

Шаблон:Населені пункти АР Крим Шаблон:Історичні місця Криму Шаблон:Ялта

  1. М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 14
  2. Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 19 березня 1907 p.
  3. Лист Лесі Українки до родини Косачів від 15 березня 1907 p.
  4. Посилання доступне в режимі редагування
  5. Посилання доступне в режимі редагування
  6. Посилання доступне в режимі редагування