Тугай-Бей

2023-11-04T11:19:17Z

46.133.133.85:

{{Otheruses-2|Тогай|Аргин}}
{{особа
|підпис = Тугай-Бей, фрагмент картини [[Матейко Ян|Яна Матейка]] «Богдан Хмельницький з Тугай-Беєм у Львові»
|оригінал імені =
|зображення =
|дата народження = бл. 1601
|місце народження =
|місце смерті =
|поховання =
|дата смерті = кінець 1648 - початок 1649
}}
'''Туга́й-бе́й''' ([[Кримськотатарська мова|крим. тат.]] Toğay-bey, {{lang-pl|Tuhaj-bej}}; бл. 1601 — кінець 1648/початок 1649) — полководець і державний діяч [[Кримське ханство|Кримського ханства]]. Представник [[мурза|шляхетного]] роду [[Аргин (роди)|Аргин]]<ref>{{Citation|title=Карачи-беи. Выпуск 9. Род Аргын|url=https://www.youtube.com/watch?v=KEHhhPfyaKs|accessdate=2023-11-04|language=uk-UA}}</ref> Підданий кримських ханів [[Мехмед IV Ґерай|Мехмеда IV]] (1641—1644) й [[Іслям III Ґерай|Ісляма III]] (1644–1654) з [[Гереї|Герайського дому]]. У 1641—1644 роках отримав титул [[бей (титул)|бея]] (князя) і посаду голови [[Перекопський санджак|Перекопського санджака]]. Відповідав за охорону північних кордонів ханства. Керував гарнізоном Перекопу, контролював [[ногайці|ногайські орди]] ([[Єдичкульська орда|Єдичкульську]], [[Перекопська орда|Перекопську]], [[Очаківська орда|Очаківську]] та [[Буджацька орда|Буджацьку]]). 1644 року брав участь у татарському поході на українські землі [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], був розбитий [[Охматівська битва (1644)|під Охматовим]]. 1648 року за наказом хана підтримав [[повстання Хмельницького]]. Відзначився у битвах під [[Битва під Жовтими Водами|Жовтими Водами]], [[Битва під Корсунем|Корсунем]], [[облога Львова|облогою Львова]].

== Життєпис ==
За твердженням історика Олексія Новосельського походив з одного із чотирьох найвпливовіших родів [[Кримське ханство|Кримського ханства]] — роду [[Аргин (рід)|Аргин]]<ref>Новосельский А. А. Борьба Московского государства с татарами в первой половине XVII века. М.;Л.: АН СССР, 1948. с. 389. Московський посол в Константинополі називає Тугая Аргінським. При цьому Новосельський зауважує: «Кримські джерела всюди відносять кн. Тугая до числа Ширинських мурз».</ref><ref>{{Citation|title=Карачи-беи. Выпуск 9. Род Аргын|url=https://www.youtube.com/watch?v=KEHhhPfyaKs|accessdate=2023-11-04|language=uk-UA}}</ref>. Звання [[Бей (титул)|бея]] (князя) Тугай-[[мурза]] (шляхтич) отримав як керівник перекопського санджаку (округи). Перекопським беєм став між 1642 і 1644 роками (за правління хана [[Мехмед IV Ґерай|Мехмеда IV Ґерая]]). Посада була однією з найважливіших у ханстві, оскільки на неї покладалися обов'язки з прикордонного захисту держави.

На думку [[Пріцак Омелян Йосипович|О.Пріцака]], познайомився з [[Хмельницький Богдан|Богданом Хмельницьким]] під час його перебування у кримському полоні (1620—1622), що згодом відіграло важливу роль в укладанні та реалізації козацько-кримського союзу 1648 року проти Речі Посполитої. Є альтернативна думка, що Тугай-Бей познайомився з Хмельницьким, коли той їздив до Перекопу на переговори про викуп когось із родичів Тугай-Бея, що потрапив у полон під час нещасливої для татар [[Охматівська битва 1644|битви під Охматовим]] у 1644 році, коли татарське військо, очолюване Тугай-Беєм, було розгромлене поляками на чолі з коронним гетьманом Конєцпольським.

У середині квітня 1648 Тугай-бей за наказом хана [[Іслям III Ґерай|Ісляма III Ґерая]] на чолі кількохтисячного загону (за деякими даними — 6-тисячного) прибув на допомогу Богдану Хмельницькому на Микитинську Січ. Кримська кіннота на чолі з Тугай-Беєм і козацька армія під командуванням Хмельницького спільно билися проти польського коронного війська в [[Битва під Жовтими Водами|Жовтоводській битві]] і [[Битва під Корсунем|Корсунській битві]] 1648 року.

У 1648 році брав участь в облозі Львова (вересень-жовтень) та Замостя (грудень).

Кримськотатарське військо, зокрема, очолюване Тугай-Беєм, відіграло важливу роль у перемогах Хмельницького, [[кримська кіннота]] ліквідувала польську перевагу в кавалерії. Поєднання козацької піхоти і кримської кінноти створило оперативно-тактичну перевагу українського війська над польським у цих битвах, оскільки після переходу на бік повстанців реєстровців польське командування не мало піхоти, рівноцінної козацькій, і для оборонних дій було змушене спішувати свою кінноту. У складі українського війська кримська кіннота, очолювана Тугай-Беєм, виконувала функції передового загону (у похідних порядках) та авангарду (у бойових порядках), а також здійснювала завдання у проведенні тактичної розвідки.

Крім того, на прохання Б.Хмельницького і за згодою кримського хана Ісляма III Герая, Тугай-Бей влітку 1648 перебував з військом на кочівлях біля Дніпра (на Синіх Водах), виконуючи функції резерву українського війська.

Після облоги Замостя Тугай-бей захворів. Львівський літописець пише: «Було і повітря ніякоєсь, бо люд мер окрутне всюди наголову, навіть і в самих їх войськах, набарзі на бігунки. Мнозство їх великое на дорозіх і на Україні змерло. І з самих татар Тогай-бей, царик татарський, умер»<ref>[[s:Львівський літопис і Острозький літописець/Ісписаніє літом от рождества Христова … року і по нім ідущих (Львівський літопис)#ll119|Ісписаніє літом от рождества Христова … року і по нім ідущих (Львівський літопис)]]</ref>. Татарська поема Джян-Мухамеда говорить, що хворого Тугай-бея перевезли до [[Аккерманська фортеця|фортеці Аккерман]], де він і помер. Тіло його перевезено до Криму.<ref>{{Cite web|title=Татарська поема Джан-Мухамедова. Про похід Іслям-Гірея II (III) спільно з Богданом Хмельницьким на Польщу 1648-49 р.р. (за рукописом з матеріалів етнографічної експедиції Кримського НКО по Криму влітку 1925 року) (вид. 1993) - Осман Акчокракли - Тека авторів|url=http://chtyvo.org.ua/authors/Akchokrakly_Osman/Tatarska_poema_Dzhan-Mukhamedova_Pro_pokhid_Isliam-Hireia_II_III_spilno_z_Bohdanom_Khmelnytskym_1993/|website=Чтиво|accessdate=2021-03-23|archive-date=26 липня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210726191858/https://chtyvo.org.ua/authors/Akchokrakly_Osman/Tatarska_poema_Dzhan-Mukhamedova_Pro_pokhid_Isliam-Hireia_II_III_spilno_z_Bohdanom_Khmelnytskym_1993/}}</ref>

Як пише М. Грушевський в своїй «Історії України-Русі» Хмельницький дізнався про смерть Тугая десь на весні 1649-го р. «Сильним ударом для гетьмана була смерть Тугай-бея, його „сокола й брата“, з котрим у нього, видно, було справдї щире порозуміннє: він служив гетьманови посередником в кримських справах і був таки мабуть справжньою душею сього кримсько-українського союзу».

== У кінематографі ==
* [[Гетьман (фільм)|Гетьман]] (2015) — фільм режисера [[Валерій Ямбурський|Валерія Ямбурського]]<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=Th8BXA0oUkk |title=Трейлер фільму «Гетьман» |accessdate=26 квітня 2015 |archive-date=2 січня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160102222441/https://www.youtube.com/watch?v=Th8BXA0oUkk }}</ref>
* [[Вогнем і мечем (фільм)|Вогнем і мечем]] (1999) — фільм [[Єжи Гоффман]]а

== Пам'ять ==
Вулиця Тугай-Бея в [[Бахчисарай|Бахчисараї]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Бібліографія ==
=== Джерела ===
* Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець. Київ: Наукова думка, 1971.
* Кырымлы Хаджи Мехмед Сенаи. ''Книга походов''. Симферополь: Крымучпедгиз. 1998 [https://www.vostlit.info/Texts/rus7/Kyrymly/text.phtml].
* Татарська поема Джян-Мухамедова про похід Іслям-Гірея_2 спільно з Б. Хмельницьким на Польщу 1648—1649 рр. за рукописом з матеріалів етнографічної експедиції КримНКО по Криму влітку 1928 р. // Східний світ, [[1930]] р., № 3.

=== Довідники ===
* [[Мицик Юрій Андрійович|Мицик Ю.]] [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Тугай-Бей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313040822/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf |date=13 березня 2016 }} // {{ЕІУ|10|172}}
* Тугай-Бей // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_6.pdf Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я] / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.261
* {{УМЕ15|частина=Тугай-Бей|сторінки=1939}}

== Посилання ==
{{ci}}
{{бібліоінформація}}
{{Хмельниччина}}

[[Категорія:Персоналії:Кримське ханство]]
[[Категорія:Хмельниччина]]

Кримологія - Внесок користувача [uk]

Тугай-Бей