Кримологія - Внесок користувача [uk]

Ж

2024-07-14T02:06:49Z

110.70.46.247:

{{Кирилиця
|Заголовок=Літера Ж-ж
|Зображення=[[Файл:Cyrillic_letter_Zhe.png]]
}}
'''Ж, ж''' («же») — [[літера]] [[кирилиця|кирилиці]]. У мовах, що її використовують, позначає [[дзвінкий заясенний фрикативний]] [ʒ], [[дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний]] [ʑ] або [[дзвінкий ретрофлексний фрикативний]] [ʐ]. У сучасній українській мові — 9-а літера [[українська абетка|абетки]], позначає дзвінкий заясенний фрикативний. Може бути твердим (''жазі, жиб'') і пом'якшеним (''жіздь, садижжю'').

== Походження ==

Походить від старослов'янської кириличної літери '''ж''' («живіте»), утвореної додаванням центральної вертикальної риски до літери '''х''' («[[хір]]»). [[старослов'янська система числення|Числового значення]] не мала.

У [[глаголиця|глаголиці]] «живіте» мала накреслення [[Файл:Glagolitic zhivete.svg|15px|Живете]] і числове значення «7».

== Звуки ==

* [ʒ] (ж) — [[дзвінкий заясенний фрикативний|глухий піднебінно-ясенний (заясенний) фрикативний]]
* [ʑ] (м'який ж) — [[дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний]]
* [ʐ] (твердий ж) — [[дзвінкий ретрофлексний фрикативний]]

== Історія ==

У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма ([[Устав (письмо)|устав]], [[півустав]], [[скоропис]]) '''ж''' вживалося у кількох варіантах, що допомагає визначати час і місце написання пам'яток.

У [[XVI]] столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма.

Сучасних вигляд літери сформувався після запровадження [[Гражданський шрифт|гражданського шрифту]] у [[1708]] році [[Петро І|Петром І]].

== Використання ==
В сучасній українській мові позначає шумний дзвінкий шиплячий передньоязиковий твердий приголосний, який перед глухими приголосними та в кінці слова не оглушується: ''дорі'''ж'''ка'', ''ні'''ж'''''.
[[Файл:Ж capital, Cambria.svg|thumb|Літера — Ж]]

У старослов'янській і давньоруській писемності числового значення не мало. Нині використовується при класифікаційних позначеннях і означає «дев'ятий» (до введення до абетки літери [[ґ]] мала значення «восьмий»): пункт «ж» розділу 2. При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 15-ж тощо.

{{clear:left}}

== Таблиця кодів ==
{| class="standard"
! [[Кодування символів|Кодування]]
! Регістр
! Десятковий код
! 16-ковий код
! Вісімковий код
! Двійковий код
|-
| rowspan="2" | [[Юнікод]]
| Прописна
| style="text-align:right;" | 1046
| style="text-align:right;" | 0416
| style="text-align:right;" | 002026
| style="text-align:right;" | 00000100 00010110
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 1078
| style="text-align:right;" | 0436
| style="text-align:right;" | 002066
| style="text-align:right;" | 00000100 00110110
|-
| rowspan="2" | [[ISO 8859-5]]
| Прописна
| style="text-align:right;" | 182
| style="text-align:right;" | B6
| style="text-align:right;" | 266
| style="text-align:right;" | 10110110
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 214
| style="text-align:right;" | D6
| style="text-align:right;" | 326
| style="text-align:right;" | 11010110
|-
| rowspan="2" | [[KOI 8]]
| Прописна
| style="text-align:right;" | 246
| style="text-align:right;" | F6
| style="text-align:right;" | 366
| style="text-align:right;" | 11110110
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 214
| style="text-align:right;" | D6
| style="text-align:right;" | 326
| style="text-align:right;" | 11010110
|-
| rowspan=2 | [[Windows 1251]]
| Прописна
| style="text-align:right;" | 198
| style="text-align:right;" | C6
| style="text-align:right;" | 306
| style="text-align:right;" | 11000110
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 230
| style="text-align:right;" | E6
| style="text-align:right;" | 346
| style="text-align:right;" | 11100110
|}

== Див. також ==

* [[Ž (латиниця)]]

== Джерела ==
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=20259 Ж] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190216193203/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=20259 |date=16 лютого 2019 }} — [[Енциклопедія сучасної України|ЕСУ]]
* {{СУМ-11|Ж}}
* {{УРЕ}}
* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'' Ж // {{УМ-2000}}

{{Український правопис}}
{{Українська мова}}
{{ВП-портали|Українська мова}}

[[Категорія:Літери кирилиці]]
[[Категорія:Українська абетка]]

Ш

2024-07-14T01:58:56Z

110.70.46.247:

{{Кирилиця
|Заголовок=Літера Ш-ш
|Зображення=[[Файл:Cyrillic_letter_Sha.png]]
}}
'''Ш, ш''' («ша») — [[літера]] [[кирилиця|кирилиці]]. У мовах, що її використовують, позначає [[глухий заясенний фрикативний]] [ʃ], [[глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний]] [ɕ] або [[глухий ретрофлексний фрикативний]] [ʂ]. У сучасній українській мові — 29-а літера [[українська абетка|абетки]], позначає глухий заясенний фрикативний. Може бути твердим (''шасі, шип'') і пом'якшеним (''шість, затишшю'').

== Звуки ==
У графіці різних мов, а також залежно від положення в слові, літера «ш» може передавати такі звуки:
* [ʃ] (ш) — [[глухий заясенний фрикативний|глухий піднебінно-ясенний (заясенний) фрикативний]]
* [ɕ] (м'який ш) — [[глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний]]
* [ʂ] (твердий ш) — [[глухий ретрофлексний фрикативний]]

== Історія ==
Сучасна кирилична літера «ш» походить від букви [[Файл:Early Cyrillic letter Sha.png|30px]] («ша») [[Кирилиця#Рання кирилиця|старослов'янської кириличної абетки]], куди, очевидно, запозичена з ранішої [[Глаголиця|глаголиці]], де мала схоже накреслення [[Файл:Glagolitic sha.svg|15px]]. [[Старослов'янська система числення|Числового значення]] ні в кирилиці, ні в глаголиці для цієї літери не було. Глаголична літера, як вважається, походить від літери שׁ («[[Шин (літера гебрайської абетки)|шин]]») [[Гебрайська абетка|гебрайської абетки]]. На користь її гебрайського походження може бути те, що в глаголічних пам'ятках «ш» розташована точно так само, як у єврейських: вона дещо припіднята над рядком<ref>Иванова Т. А. Старославянский язык. — Москва: Высшая школа, 1997. — с. 29.</ref>.

Звук [ш] — глухий шиплячий твердий звук, або глухий [[Піднебінно-альвеолярний приголосний|піднебінно-альвеолярний]] [[спірант]]. Піднебінно-альвеолярні спіранти, що виникли в слов'янських мовах внаслідок [[перша палаталізація|першої палаталізації]], є головною причиною, чому було винайдено глаголицю і пізнише кирилицю, оскільки їх не можна записати простими [[Латинська абетка|латинськими]] чи [[Грецька абетка|грецькими]] літерами без [[діакритик]]ів або [[диграф]]ів. Слов'янські мови багаті на піднебінно-альвеолярні спіранти й [[африкат]]и, і Ш є однією з найтиповіших літер кириличних абеток.


{{Див. також|Щ}}

== Мови ==
{| class="wikitable sortable" width="400px"
|-
!Мова
![[МФА]]
!№ в абетці
|-
|[[білоруська мова|білоруська]] ||[[глухий заясенний фрикативний|/ʃ/]] || 27
|-
|[[болгарська мова|болгарська]] || /ʃ/ || 25
|-
|[[казахська мова|казахська]] || /ʃ/ || 25
|-
|[[киргизька мова|киргизька]] || /ʃ/ || 29
|-
|[[кримськотатарська мова|кримськотатарська]] || /ʃ/ || 26<ref>У латинській кримськотатарській абетці позначається як [[ş]].</ref>
|-
|[[македонська мова|македонська]] || /ʃ/ || 31
|-
|[[монгольська мова|монгольська]] || /ʃ/<ref>{{harvcoltxt|Campbell|King|2012|p=1130}}</ref> || 28
|-
|[[російська мова|російська]] || /ʂ/ || 26
|-
|[[сербська мова|сербська]] || /ʃ/-[[глухий ретрофлексний фрикативний|/ʂ/]] || 30
|-
|[[таджицька мова|таджицька]] || /ʃ/ || 30
|-
|[[українська мова|українська]] || /ʃ/<ref>{{harvcoltxt|Press|Pugh|1999|p=19}}, {{harvcoltxt|Press|Pugh|1999|p=23}}</ref> || 29
|-
|[[чорногорська мова|чорногорська]] || /ʃ/-/ʂ/ || 30
|}

== Таблиця кодів ==
{| class="standard"
! [[Кодування]]
! Регістр
! Десятковий код
! 16-ковий код
! Вісімковий код
! Двійковий код
|-
| rowspan="2" | [[Юнікод]]
| Велика
| style="text-align:right;" | 1064
| style="text-align:right;" | 0428
| style="text-align:right;" | 002050
| style="text-align:right;" | 00000100 00101000
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 1096
| style="text-align:right;" | 0448
| style="text-align:right;" | 002110
| style="text-align:right;" | 00000100 01001000
|-
| rowspan="2" | [[ISO 8859-5]]
| Велика
| style="text-align:right;" | 200
| style="text-align:right;" | C8
| style="text-align:right;" | 310
| style="text-align:right;" | 11001000
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 232
| style="text-align:right;" | E8
| style="text-align:right;" | 350
| style="text-align:right;" | 11101000
|-
| rowspan="2" | [[KOI 8]]
| Велика
| style="text-align:right;" | 251
| style="text-align:right;" | FB
| style="text-align:right;" | 373
| style="text-align:right;" | 11111011
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 219
| style="text-align:right;" | DB
| style="text-align:right;" | 333
| style="text-align:right;" | 11011011
|-
| rowspan=2 | [[Windows 1251]]
| Велика
| style="text-align:right;" | 216
| style="text-align:right;" | D8
| style="text-align:right;" | 330
| style="text-align:right;" | 11011000
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 248
| style="text-align:right;" | F8
| style="text-align:right;" | 370
| style="text-align:right;" | 11111000
|}

== Використання в [[Математика|математиці]] ==

Літера Ш примітна тим, що є єдиною кириличною літерою, зазвичай використовуваною в [[Математика|математиці]]: в [[Алгебраїчна геометрія|алгебраїчній геометрії]] [[група Тейта-Шафаревича]] [[Абелева різноманітність|Абелевої різноманітності]] ''A'' над [[Поле (алгебра)|полем]] ''K'' позначається Ш(''A''/''K''), 

== Див. також ==
* [[Шо (літера)]]
* [[Š]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{УРЕ}}
* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'' Ш // [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова. Енциклопедія]]. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.

== Джерела ==
* {{СУМ-11|Ш}}

{{Український правопис}}
{{Українська мова}}

{{ВП-портали|Українська мова}}

[[Категорія:Українська абетка]]